TextBook Він з надією подивився їй в очі. Погляди зустрілися — й завмерли.
Боже, навіщо? Вона ж обрала Світло — назавжди! Останнім часом ніколи не використовувала штук, яким навчилася колись від Морельди. Чому ж сьогодні настрій спонукав до майже забутих дій?
Якусь мить Софія вагалась — і закінчила таки навіювання.
Через півхвилини різко відкинула голову назад, затулила обличчя руками.
— Вам недобре?
Повільно опустила руки:
— Ні, все гаразд. А з вами?
Чорнявий офіцер задумався, намагаючись щось пригадати:
— Дивний сьогодні день… Я нібито не сюди збирався.
— Це дощ. Він руйнує наші плани.
— Дощ? Так… До речі, він, схоже, перестав.
— Так.
— Пора йти, — усміхнувся, підвівся. — Дякую за приємне товариство.
Вона лише злегка нахилила голову. І довго дивилася вслід згаслими очима.
Дощ і справді скінчився, вітер швидко відганяв з клаптиків неба, що виднілися між дахами, клуби сірих хмар, наполоханих, порваних. Мокре жовте листя прикрашало асфальт веселими аплікаціями. Поодинокі несміливі промінчики вже підсвічували останні блискучі краплини, що розчинялись у повітрі водяним порохом. Виходили зі схованок зраділі перехожі, а колеса машин вичавлювали з калюж низенькі дзюркотливі фонтанчики.
Софія була збентежена й незадоволена собою.
Стало страшно, що необов’язкове й непотрібне чаклунство зробить неможливим те єдине диво, на яке вона чекала все життя. Чекала і сподівалась. Невже все марно?
Згадала, що неподалік колись бачила красивий старовинний храм, і звернула в бічну вуличку. Швидко проминула два безлюдні перехрестя й на сходах готичного собору зіткнулася з високим худорлявим священиком. Саме такого й хотіла зустріти.
— Отче, я хочу покаятись! Негайно!
Співчутливо усміхнувся:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „34“ на сторінці 5. Приємного читання.