— Тлустика? — засміявся Ілларіус. — Ти жартуєш?! Таж він іще зовсім дитина — йому всього 200 років. Ну, може, раптом 300, — завагався він. — А пророками стають десь у 700–800 років.
— Тобто, за земними мірками, твоєму Тлустикові від 100 до 150 років, і він ще малий? — перепитав Марк і зауважив: — На Землі, на жаль, так довго не живуть.
— Чому? — поцікавився Ілларіус.
— Не знаю. До ста років доживають уже зовсім старі, сиві і хворі люди.
— Хворі? А чому їх не лікують імпульсом цирконіта? — здивовано запитав Ілля.
— Я точно не знаю, але мені здається, що на Землі немає таких кристалів або їх просто ще не відкрили, — пояснив Марк.
— A-а… Тоді все зрозуміло. На Зеленоводді у сиву давнину теж не були відомі цирконіти, і континентальці помирали від різних хвороб. А коли згодом відкрили ці кристали з їх чудодійними властивостями і необмеженою енергією, розвиток цивілізації пішов семимильними кроками…
— Слухай, а ота золота споруда у вигляді ліри — це що? — запитав Марк, помітивши гігантський музичний інструмент із жовтого металу, що вилискував на сонці посеред поля.
— A-а… Правда, гарно?! — із задоволенням запитав Ілларіус і пояснив: — Це всесвітня академія мистецтв. Там вчаться найбільш обдаровані діти Зеленоводдя пророкуванню, фантазуванню, навіюванню. Ну, і звичайно ж, музичним наукам, літературі, живопису… З кожним роком там збільшується кількість нових напрямів.
— От би й нас у ліцеї вчили такій дурні! — захоплено вигукнув Марк.
— «Дурні»?! Ти глибоко помиляєшся, Марку. І ти у цьому ще переконаєшся.
— Можливо, — забрав свої слова назад Маркус Великий і запитав: — То ти, напевно, теж там навчаєшся?
— Хм, — трохи образився Ілларіус Непереможний. — Я вже вивчився: у мене 5-й, найвищий ступінь спеціаліста з гіпнозу.
— Ну, ти даєш! — із щирим захопленням сказав Марк.
— А ти як думав! — гордо підтвердив Ілля.
Цезар став поволі опускатися нижче, і перед хлопцями відкрився чудовий пейзаж зі скелями, біля підніжжя яких розкинувся старий синьо-зелений густий ліс.
— Ми вже майже на місці, — повідомив Ілля. — Тлустик живе недалеко від Межі у Червоному секторі.
— А що таке Межа?
— Межа — це кордон між живим Зеленоводдям і пустелею, яку створили теберди, — відповів Ілларіус. — О, нам туди, — він показав пальцем на велике дерево із товстенним покрученим стовбуром, що схилилося над кришталево чистим лісовим озером, у якому плавали різнобарвні чудо-рибки.
Цезар м'яко приземлився, і друзі зійшли на землю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марк і Цезар у Зеленоводді» автора Нікалео Ніка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III Крах Аріхандруса Могутнього“ на сторінці 9. Приємного читання.