Розділ «Ема Ольська»

Зв'язкова Тетяна

Надзвичайні сходини Н-ського штабу групи УПА добігали до кінця. Сотник П., що проводив засідання, відчитав резолюцію, яка кінчалась такими словами: «На місце вбитої ворогами закордонної зв'язкової Зіни, призначується дотеперішня районова зв'язкова Тетяна. Тому, що діяльність кур'єрки охоплює часто ворожі території, а з тим зростає риск, зв'язкова Тетяна має право це нове призначення добровільно прийняти, або відмовитись від нього...»

Тут сотник звернувся в сторону дверей і гукнув:

— Просити друга Тетяну!

За хвилинку в кімнату увійшла молода, середнього росту дівчина з чорними кучерями, що спадали на ліву частину обличчя і майже закривали синє око. Вона стала біля дверей і по-військовому зголосила свій прихід.

— Сідайте, — попросив сотник.

Дівчина наблизилась до стола, сіла і слухала.

— Друже Тетяно, наші надзвичайні сходини вирішують одну з важних справ. Кілька днів тому польська розвідка зловила під час переходу кордону нашу найкращу кур'єрку Зіну. Після довгих і страшних катувань її розстріляно. Вчора... Однак зв'язок з закордоном не сміє перерватися. Нам приходиться частіше висилати на захід, до Німеччини, малі повстанські відділи, щоб вони своїми рейдами виконували відповідну пропагандивну роботу в світі, інформували керівні кола і загал нашої кількасоттисячної еміграції про сучасний стан боротьби на наших землях. Наслідком цієї нашої акції є численні повідомлення в світовій пресі про УПА. Щоб виконати наші завдання у багатьох інших напрямках, нам потрібно втримати постійний зв'язок з закордоном, що й виконувала блискуче славної пам'яті друг Зіна. На її місце пропонуємо вас, друже Тетяно. Ви задовільно володієте польською мовою, непогано німецькою, а все це набагато влегшить вам здійснювати ваше завдання. Тут сотник П. замовк на хвилю, а згодом знову почав:

— Ви маєте право відмовитись від цього, бо на таку працю треба піти добровільно...

Сині очі блиснули з-під чорних кучерів. Дівчина встала.

— Друже сотнику! — сказала. — Спасибі вам за довір'я і доручення мені такого важливого посту. Я готова на наказ. Всі призначені мені обов'язки виконуватиму совісно, бо знаю, яку вони мають вагу для нашої справи.

На обличчях приявних було помітне вдоволення.

— Друже Тетяно, ви відняли нам своїм рішенням багато турбот. Ми віримо у ваші здібності, у силу вашого характеру, у ваше щастя. В імені цілого штабу бажаю вам багато успіхів на новому пості!

Сотник міцно стиснув руку новій закордонній зв'язковій, а за ним почали підходити й інші старшини та висловлювали їй свої побажання.

Помалу почали розходитися. В кімнаті залишився сотник з двома старшинами і Тетяна. До неї звернувся сотник:

— Чотовий К. зазнайомить вас ближче з вашою працею і видасть вам відповідні інструкції. Друг Богдан оформить вам документи та подасть перший зв'язок, що є першим пунктом довгої кур'єрської лінії. Ваша перша подорож буде до Баварії, тобто в південну Німеччину. Це американська зона окупації. Між іншим розвідаєте, що сталося з відділом командира Громенка, який два місяці тому вирушив у рейд і досі не відомо, чи він щасливо осягнув свою мету. Про інші справи поінформує вас чотовий К. та друг Б.

Сотник сердечно розпрощався з Тетяною і вийшов. Надворі пристанув на хвильку, деякий час прислухувався до шуму сосен, а відтак пішов дальше.

Замерзла земля. Помалу домерзав 1948 рік.

У невідоме