Розділ третій Справа кривава й делікатна

— Вона пустила вбивцю? Сама?

Зубов кивнув.

— Де в цей момент був Платов?

— Продовжуйте, пане Кошовий. Ви на вірному шляху.

Клим зібрався, розпрямив плечі, навіть торкнувся місця нижче коміру несвіжої сорочки, де зазвичай був вузол краватки.

— Ніхто не бачив капітана в момент убивства його коханки. Відчинити пізно ввечері вона могла лише йому — або тому, кого дуже добре знала й довіряла. Божені погрожували. Вбивця міг вибрати момент... Але якщо капітанова коханка його знала... — він легенько прикусив нижню губу. — Панна Микульська могла обманювати Платова. До її помешкання мав доступ той, із ким вона зраджувала капітанові. А Платов міг дізнатися про це. Ви підозрюєте капітана в убивстві коханки.

Зубов кілька разів легенько плеснув долонями.

— Браво, пане Кошовий. Я таки не помилився. Ми ще нічого не почали, я лише виклав вам обставини справи. Ви вже зробили правильний висновок. Хоча є інша небезпека. Та в цілому — вірно. Характер у Платова запальний. Зради не прощає, особливо жіночої. Готовий розірвати стосунки за обопільною згодою. Домовитися полюбовно, так буває. Але якщо роги наставляють йому... — капітан потер гостре підборіддя. — Минулого року повернувся з військових зборів раніше, ніж планував. Усе, як у поганому анекдоті: чергова пасія лежала в ліжку з цирковим силачем. Платов оскаженів, вихопив револьвер, хотів убити обох. Циркач показав свої кращі якості, закрив жінку, прийняв дві кулі в себе. На щастя, обійшлося: одна в плече, навиліт, друга зачепила бік. Крові багато, та всі живі. Справу вдалося залагодити, Платова вислали з Петрограда до Харкова. Заслання вийшло нетривалим, повернули з підвищенням. Науку молодий чоловік отримав надовго. Принаймні, я вірив у це до нинішньої ночі.

— Капітан не признається?

— Звичайно.

— Ви йому не вірите.

— З огляду на факти з недалекого минулого, це логічно. Аби не його теперішня посада, я відразу дозволив би дати справі офіційний хід.

— Доведеться дати, пане Зубов. Ви ж не хочете заховати труп.

— Ні. Тому позалучаю вас із вашим досвідом. Якщо Антон Платов убив свою коханку з ревнощів і ви надасте мені вагомі докази, подальшу його долю вирішу я сам. Це тінь на генеральний штаб, особливо в момент, коли триває складна операція під Перемишлем. Крім того, мені потрібна особа, через яку вбивство скоєне.

— Суперник?

— Так. Не забувайте: вбита — коханка офіцера, котрий має доступ до військових секретів. Той, інший полюбовник, може виявитися конфідентом. Через зв'язок із панною Боженою мав намір підібратися до Платова. Ось вам ще один кандидат на роль убивці.

— Шпигун? Його треба виявити.

— Ви шукаєте не шпигуна. Мене цікавить той, хто вбив коханку капітана Платова. Щойно я отримаю від вас, пане Кошовий, відомості, котрі підтвердять якусь із моїх версій, розслідуванням убивства займуться ті, кому, як ви справедливо кажете, належить цим займатися.

Клим похитав головою.

— Не клеїться, пане Зубов.