Розділ другий Врятувати героя війни

— Я ще нічого не вибудовую. Міркую вголос.

— Правильно мислите.

— Забув вас запитати! — вирвалося в Клима, і він зараз же відіграв назад: — Вибачте, все це несподівано. Годину тому не мав такого клопоту, тепер намагаюся зрозуміти, чи потрібно мені це.

Гірняк випрямив спину, розправив плечі.

— Врятувати Ладного — наша спільна справа. Герой війни, українець, не може бути банальним убивцею, який напився й застрелив суперника. Типова побутова справа, дуже примітивна, й це ще більше принижує нашу спільноту. Вороги ж спроможні роздмухати цю бульбашку до непристойних розмірів.

— Вороги — це хто? Влада?

Гість знову клацнув пальцями.

— Влада слабка, пане Кошовий. Не та вже Австрія, цісар не той. Доживає останні роки, як не місяці. Війна висотує всі соки, причому не лише з цієї, а й з Російської імперії. На їхніх руїнах постануть нові держави.

— Зараз ви цитуєте типову газетну публікацію. Припускаю — навіть власну.

— Ви чудово знаєте й відчуваєте ці настрої. Й поділяєте такі думки, хіба не так?

— Я взагалі обережний та виважений із висновками. Не біжу поперед батька в пекло.

— Це помітно. Та часом треба більше впевненості в собі та інших. І віри у власну справу. Але про ворогів, — Гірняк зиркнув у бік причинених дверей спальні. — Поляки, пане Кошовий. Ляхи.

На Климове лице лягла тінь.

— Що ви собі дозволяєте? На кого натякаєте?

— Розумному досить, — мовив гість, не відводячи погляду. — Поляки конкурують із нами за наше право створювати власну національну державу. І програють, бо українці показали себе надійнішими. Поки що можемо говорити швидше про майбутню українську автономію. Та це лиш перший крок. І маємо таку сприятливу, я б сказав, ситуацію не в останню чергу завдяки січовим стрільцям. Легіон добре показав себе на фронті, боронячи імперію й виборюючи перемоги. Ось чому випадок із Захаром Ладним ті ж самі поляки легко викрутять для компрометації всього стрілецтва. Бачте, мовляв, як мати з ними справу.

— Один приклад не показовий.

— Так ляхи знайдуть більше! Їм тільки дай волю! Тому врятувати нашого героя будь-якою ціною — справа, без перебільшення, державної ваги. За умови, що ми з вами хочемо одного разу таки мати власну державу.

— Ви хочете звинуватити польську спільноту в організованій провокації? З моєю допомогою? — Клим підвівся, глянув на Гірняка згори вниз. — Не вийде у вас нічого.

Гість лишився сидіти, і Кошовому раптом закортіло вигнати його. Але стримався, вийшов з-за столу, пройшовся кімнатою, заклавши руки за спину, заговорив розважливо, не так до гостя, як мислячи вголос:

— Адвокатові пропонується прийняти факт скоєння клієнтом злочину, в якому його звинувачують. Знаючи це, не визнавати підзахисного винним, шукаючи аргументи й докази. Ви особисто маєте чим довести невинуватість Ладного? — відповіді не чекав, відмахнувся: — Навряд. Хіба ви знаєте більше, ніж кажете. Коли так, маєте в рукавах козирі, які не квапитеся мені показувати. Так чи ні?