Розділ «Частина третя»

У середині XІ ст. – був анафематований Іоанн Італ, візантійський філософ ХІ століття.

1281 р. – Марін IV (Папа Римський) віддав анафемі візантійського імператора Михайла Палеолога як єретика і схизматика.

1378 р. – святий Кіпріан, митрополит Київський і всея Русі, віддав анафемі Дмитрія Донського, який, незважаючи на це, пізніше був прославлений в образі святого.

При митрополитах московських і всея Русі Зосимі та Симоні на соборах засуджена і віддана анафемі «єресь жидовствующих», після чого єретиків жорстоко стратили.

1411 р. – відданий анафемі Ян Гус.

1415 р. – місто Жатець.

1461 р. – король Чехії Іржі був відданий анафемі папою Павлом II.

1453 р. – Жанна д’Арк, спалена, потім виправдана і приєднана до лику святих.

1600 р. – Джордано Бруно.

1604 р. – Гришка Отреп’єв.

1654 р. – Анкудінов Тимофій Дементійович викритий як самозванець і четвертований у Москві. Відданий анафемі, вводився до списку анафематствуючих у тиждень православ’я аж до часів правління імператора Павла І.

Оголошувалась анафема розкольникам-старообрядцям.

1671 р. – Степан Разін.

1690 р. – собор під головуванням патріарха Іоакіма віддав анафемі і заборонив читати багато творів «южнорусских ученых, имеющих единоумие с папою и западным костелом».

1708 р. – Іван Мазепа.

1713 р. – відданий суду і анафемі «іконоборець» Д. Тверитінов.

1775 р. – Пугачов Омелян.

1856 р. – папа Пій ІX, автор «Сіллабуса», «Списку найважливіших “заблуждений нашего времени”», віддав анафемі пантеїзм, натуралізм, раціоналізм, соціалізм, комунізм, тайні товариства, біблійські товариства, принципи свободи совісті і відділення церкви від держави, тих, хто виступав проти церковної держави, і багато чого іншого.

1897 р. – Лео Таксіль, відомий письменник, критик клерикалізму.

1901 р. – Святійший синод відлучив від церкви графа Льва Толстого.