Розділ «Частина третя «Успех исключительно оглушительный, в стиле недавних взрывов…» «И глаза ее, огромные, бездонные, с длинными ресницами, так хорошо знакомые нам по кинофильмам с ней, расширяются в испуге…» І вся Росія була у неї закохана…»

«Треба мати мету і її домагатися. Адже завжди є до чого пориватися».

«Треба просто дуже сильно хотіти, але не просто хотіти, а ще й діяти і працювати над собою. Треба мати сильний характер і вміти тримати удар, і взагалі, витримувати будь-які випробування».

«Думаю, що в першу чергу потрібна удача. Є такий вислів: «Випадок – це псевдонім Бога, якщо Він не хоче підписуватися своїм ім’ям» – о, це вже щось».

«Не треба сидіти склавши руки і чекати коло моря погоди. Треба працювати, вчитися і пізнавати нове».

(Удача особливо необхідна в письменстві. Знаю талановитих літераторів, які нікому невідомі, бо не мають удачі, і знаю посередніх літераторів, чиї імена завдяки удачі у всіх на слуху.)

«Я порадив би тим, хто багне до чогось прийти, виробити у собі працелюбність, звичку до монотонної і нудної праці, уміння примусити себе працювати в будь-який час. Ще потрібно: відкритість до людей, уміння бути чесним. Жити чесно – це не тільки душевний спокій, але й матеріальна вигода…»

Все це, звичайно ж, так. Хто проти цього заперечить. Як і проти емоційних та фізичних навантажень. Їх не рекомендується зменшувати навіть у вельми похилому віці. Один актор з цього приводу зізнавався: «Лікарі радять мені зменшити і фізичні, і емоційні навантаження. Але за моєї професії це рівнозначно творчій смерті».

Жаль, що ніхто з порадників не згадав ще й такий дріб’язок, як талант, його наявність. А його неодмінно треба мати. Бажано – від природи. Ще бажаніше – від Бога. А таке дається не кожному, зате вже якщо дається, то треба уміти його використати – як єдиний свій шанс у цьому світі. А вже потім брати приклад… Ну хоча б… хоча б із Мадонни, і купувати в Нью-Йорку (в Лондоні, Парижі тощо) триповерховий особняк за 40 мільйонів доларів – 13 спалень, 14 ванних кімнат, 9 камінів і гараж для двох машин. (Є також винний погріб.) У дворі сад на 300 кв. метрів.

Але перед цим треба добряче попрацювати і стати поп-дівою, поп-ідолом.

Тільки ж ось притичина – як стати? Поп-дівою, поп-ідолом, зіркою чи й суперзіркою?

Що тоді – у часи Віри Холодної, – що тепер, що завтра-позавтра.

До речі, про часи Віри Холодної. Коли з’явилося кіно і ще й не встигло стати новим видом мистецтва, а лише таким собі популярним атракціоном, молоді люди, пошуковці слави і багатств, натовпами кинулися по кіноательє (тепер кіностудії) з проханням – а де і з вимогою, – зняти і їх, бо вони неодмінно мають стати новими зірками.

Але це – стати зіркою, – вдавалося рідко кому. Мабуть, в першу чергу тим, у кого був у наявності талант від Бога.

Хто з дівчат та молодих жінок – переважно із середнього та вищого класів у часи Віри Холодної не мріяв – і навіть намагався, – стати кінозіркою? Хто з них не штурмував кіноательє Ханжонкова та його колег-конкурентів з благанням швидше зняти їх у своєму кіно та запустити його на екрани…

Багато зверталося. Іноді просто натовпами (бо хто ж проти, аби стати зіркою?). А чи багато з них вийшло зірок? Одна. Лише одна.

А радити, як досягнути вершин, легше всього. Але все ж таки, як нам здається, все залежить від того, чи дав Господь пошуковцю слави щось ще, крім бажання стати зіркою?

А Віра Холодна, нікому тоді невідома молода жінка, пішла і стала… Вірою Холодною.

То в чому секрет успіху, його таїна, загадка? І з якого боку до всього цього підступитися і як спіймати свою жар-птицю?

Пишуть про це газети, сперечаються спеціалісти, але хто вам скаже, в чому тут секрет? Чи таїна? Загадка-розгадка. Чому одні стають зірками, а від інших світла не більше, як від свічки?

А… Бог його знає.