Розділ «Частина друга-3 І на випускному вечорі вона познайомилася з Володимиром Холодним А потім почалася війна, і треба було йти добувати для Росії чиїсь там Дарданелли, що невідомо для чого були потрібні самій Росії «Кана-аре-ечка жалобно поет…»»

Марш вперед, смерть нас ждет,

Наливайте чары!

Начинай, запевай

Песню полковую!

Наливай, выпивай

Чару круговую!

Ты не плачь, не горюй,

Моя дорогая,

Коль убьют – позабудь.

Знать судьба такая!

І таких прикладів можна наводити ще і ще. Прикладів того, як у російській армії намагалися нехватку снарядів та набоїв замінити патріотичними, «удалыми» піснями. Та й воєнне міністерство сподівалося, що в умовах нестачі набоїв, артилерії, транспорту, не кажучи вже за все інше, і зокрема нікудишнє продовольче забезпечення військ, пісня (та ще суворовське «пуля – дура, штык – молодец») допоможе отримати перемогу.

Але швидко виявиться: якою б не була популярною пісня солдатська, бойова, полкова – снарядів вона, увы, як кажуть самі руські, – ще ніколи не могла замінити і ніколи не замінить…

Не порятувала імперію Миколи II і «трилінійна гвинтівка зразка 1891 року» конструктора стрілецької зброї Сергія Мосіна, яка у 1900-му на Всесвітній виставці в Парижі була удостоєна найвищої нагороди – Гран-прі і надійшла на озброєння в російську армію – сам конструктор за ту гвинтівку отримав орден Святої Анни 2-го ступеня.

Світ завмер в очікуванні війни. Вийшло так, як і казав колись Отто фон Бісмарк: «Якщо й судилася ще коли-небудь війна в Європі, то вона почнеться з-за якогось дріб’язку, жахливо недоладного, на Балканах!»

Так, зрештою, й сталося (всі чекали й шукали зачіпки, аби розпочати війну, вона й підвернулась): 28 червня 1914 року ерцгерцог Франц Фердинанд, спадкоємець Австро-Угорського престолу, виїхав до Сараєва (Боснія). На вулиці невідомий, стрибнувши на підніжку карети, у якій їхала монарша особа, вистрелив у неї з револьвера.

Убивцю відразу ж заарештували – ним виявився якийсь гімназист, між іншим, тупуватий і мало придатний для навчання, на прізвище Принцип, який належав до сербської підпільної організації «Млада Боснія».

І відразу ж у повітрі запахло смаженим. З’явився зручний привід для війни, якого всі так довго і дружно чекали, а де й намагалися створити його штучно: Австро-Угорщина висунула Сербії ультиматум. І, не чекаючи відповіді (та вона імперії й не була потрібна), спішно почала мобілізацію. Не бажаючи йти на компроміс і тим більше втрачати такий шанс розпочати війну, австро-угорська артилерія затіяла обстріл Бєлграда.

Почалася Перша світова війна, що триватиме 4 роки, 3 місяці і 10 днів, в полум’ї якої згорить понад 10 мільйонів чоловік; та війна, у яку буде втягнуто 38 держав з населенням більш як 1,5 мільярда чоловік – 87 відсотків усіх мешканців планети Земля на той час.

Численність діючих армій перевищить 29 мільйонів, кількість мобілізованих – 74 мільйони!

У бойових операціях тоді вперше візьмуть участь танкові та хімічні війська, авіація, надводний і підводний флот, зрештою, вперше буде застосовано зброю масового знищення.