Розділ «Частина четверта Є місто, яке я бачу вві сні»

Паралельно зі зйомками фільмів йшли концерти.

Трупа артистів ательє Харитонова приїхала до Одеси не в кращу пору її існування.

До початку Першої світової війни по експортно-імпортному обороту Одеський порт був першим портом у Росії. На той час населення міста складало один мільйон найрізноманітніших національностей. Там було багато промислових підприємств, банків, торгових фірм. Одесити здавна славились своєю винахідливістю, жвавістю та веселістю, незалежним норовом і гумором своєрідним, що ніколи не мілів. І навіть свою назву здобув (цілком заслужено): одеський. Недарма ж сама назва мешканців Південної Пальміри – одесит – стане своєрідним синонімом слова «гуморист», «дотепник».

Це і Леонід Утьосов, корінний, до речі, одесит (отже, вірити йому можна) авторитетно підтвердить:

На свете есть такой народ —

В Одессе он живет.

И где ни встретишь тот народ —

Он весело поет.

Кого вы не спросите,

Ответят одесситы:

«Такими уж нас мама родила!»

P. S. Ще до піднятої теми: що таке Одеса – у плані гумору, – що таке одеський гумор і що воно таке – одеські гумористи (а їх значно більше в Одесі, аніж самих одеситів в… Одесі!).

Так от.

Якось газети повідомили: Роман Карцев (представляти не треба) переїжджає з Москви до Одеси.

І що виявилося? Любить Одеса не лише проводити свої знамениті гуморини, а й заодно любить самих гумористів (як казав незабутній Голохвастов, «очень даже, очень»…), які від такої любові, звичайно ж, страшенно задоволені. Принаймні це засвідчив сам Карцев.

Одеські (цілком серйозно) депутати «відстебнули знаменитому гумористу двокімнатну квартиру в новому будинку на Французькому бульварі. А щоб Карцев не платив чималий податок (все ж таки квартирка має вартість у 160 тисяч доларів), продали хатинку Роману Аншелевичу за… 1 (одну!) гривню 20 копійок!

Одеситу-гумористу нічого не залишилося, як щиро вигукнути:

– Я страшенно задоволений! 15 хвилин – і на пляжі. 15 хвилин – і на Привозі!.. Треба повертатися до одеського повітря, до цього моря, до цих людей… Тут люди такі… ти можеш підійти до будь-кого на вулиці, до незнайомого – поговорити, чи до тебе підійдуть. У Москві цього немає. Там якщо підійдуть, то… не дай Бог! Але головне, що тут – Батьківщина!

Тож повіримо гумористу та його найсерйознішим словам щодо Батьківщини.

Хоч Одеса тоді й перебувала під окупацією німців, але для здійснення кінозйомок у місті та його околицях Чардинін виклопотав спеціальний дозвіл градоначальника. Для зйомок на морі орендували яхту.