TextBook Але пісня, що народжуючись, бриніла того разу у всьому його єстві, не була його піснею, а якась мовби незнана йому, давня-давня, чута ним ще в далекому його дитинстві.
У Києві, у рідному Києві, у якому він народився й виріс. А чув він цю пісню від тамтешніх парубків. І тільки він пригадав, де її чув, як вона вільно й розкуто забриніла у ньому, легко і радісно і в той же час наче журно-печально, сумно і ніби ж бадьоро. Пісня була незнайомою йому і водночас ніби й знайомою, що запала колись, на зорі його життя в душу, у все його єство. Коли він зазирає в очі Віри, великі, виразні, глибокі, бентежно-хвилюючі, сірі очі її, так і зринала в його душі та пісня.
Надії він не мав, була тільки вона, Віра і любов. І пісня.
І згадав він, що в його душі бриніла чута ще в дитинстві давня українська пісня, що вразила його ще малого, пісня про очі дівочі…
І пригадавши, що то за пісня, знаючи її і не знаючи, він того вечора, повертаючись од Віри, де, як завжди, сидів і мовчки дивився на кохану, він, ідучи нічними вулицями Москви, заспівав давню пісню – виявляється, він її знає. Знає, хоч жодного разу до того її не співав:
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой, очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?
Чорнії брови – стрічки шовкові.
Все б тільки вами я любувавсь.
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!
Чорнії брови, карії очі,
Страшно дивитись під час на вас:
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя-2 «Її владно покликав обов’язок патріотки і дружини російського офіцера-героя» І вирве чоловіка з того світу «Російський П’єро» І популярність його була хоча й скандальна, але ж така оглушлива!.“ на сторінці 14. Приємного читання.