Розділ «Глава З»

— Вибач, друже Нуфо, і ви, колеги, також, — примирливо відповів Зонколан. — Я розумію, що вам треба було обміркувати новини. Але, думаю, деяка додаткова інформація буде вам корисна для прийняття рішень. Тут залишилися тільки ті, кому я майже беззастережно довіряю такому довіряє Ліна. Ніку, можеш продовжити.

— Ну, якщо тут залишилися тільки свої, то ще трохи інформації для роздумів. Я не обманював шановну Раду, коли сказав, що познайомився з Ліною не надто давно. Але Ліна ще двадцять років тому знайшла мене і визначила, що я володар Зерна. На певний час вона вирішила не давати мені про це знати, приховати Зерно і не ініціювати мене. Вона гадала, що мені треба дозріти. Стати більш дорослим та мудрим для того, щоб впоратися із тим даром, що був у мене всередині. І ось на початку пори Дарів, переговоривши з Вищим, вона постановила, що настав час зробити з мене мага. Вона провела обряд первинної ініціації, а далі, як я вже казав, займалася зі мною. А ось тепер деякі деталі, що були приховані. За рішенням Ліни та Гуру, Вищий провів обряд повної ініціації. Вони розсудили, що це треба зробити до того, як я потраплю до Школи, аби не привертати до мене зайвої уваги недоброзичливців в процесі ініціації. Тому інформацію про плани Темних Гуру передав не тільки Ліні, але й мені особисто при ініціації.

Нік зупинив свою розповідь і вимовив подумки заклинання «Поїста Ранаксіл».

— Щоб вам було все зрозуміло, я щойно зняв весь свій магічний захист. Можете тепер подивитися на мене магічним зором і ви зрозумієте, чому знадобилася така конспірація, — додав він.

Всі присутні в кімнаті, крім Атавхаї і Зонколана, промовили заклинання магічного зору та подивилися на Ніка. Той бачив, як від подиву змінювалися вирази їхніх облич. Здавалося, що вони дивляться не на простого учня, а на якесь диво світу.

— Неймовірно! Та він же Золотий! — чулося з усіх боків.

Ніку стало некомфортно і він, промовивши заклинання, знову повернув собі магічний захист.

— Ну що ж, Зонколане, тобі вдалося нас здивувати. І тепер я розумію, до чого всі ці заходи. Якщо інформація про підготовку до війни правда, то Ліна і Вищий зробили нам дійсно неоціненний подарунок.

— Це поки не подарунок, а тільки шанс, — остудив Зонколан радість магів. — Чому я попросив залишитися ще й Магістра Булура і Професора Логгі Влама? Нік поки ще тільки учень і нам треба як найшвидше зробити з нього сильного мага. Ніку, розкажи, будь ласка, про результати випробувань.

— Ми з Ліною пройшли декілька випробувань, щоб визначити мої магічні здібності, — продовжив Нік слова Зонколана. — Дуже сильні здібності в магії Води й Вогню. На мою думку, з вогнем навіть трохи краще, але Ліна вирішила, що основна спеціалізація Води буде більш непримітною. Гарні здібності в магії Повітря. Дуже погані в магії Землі. Зовсім не було відгуку в магії Впливу. Та ось ще, мало не забув. Були відгуки в Геомагії і магії Гравітонів. Начебто все.

— У мене просто немає слів! — після деякої паузи сказав Нуфо. — Я в своєму житті не зустрічав жодного мага, у якого були б гарні здібності хоча б до двох видів магії. А тут такий набір! Зонколане, ти розумієш, скільки йому треба буде займатися! Та тут роботи на десяток років! Правда, яких у нас немає. Магістре Булуре, ви оцінили завдання? Вам треба буде зайнятися Ніком особисто. Теж стосується і вас, професоре Логгі Вламі. Я розумію, що швидше за все учнів першого року навчатиме Магістр Вута Еста. Ми поки не можемо привертати до Ніка уваги, тому треба буде вигадати, як і чому учень буде ходити саме до вас на заняття. Ми на випробуванні скажемо, що з магії Повітря і Вогню у Ніка є відгук, але слабкий. Вута Еста не захоче з ним возитися, а учень проявить ініціативу, тому й буде з вами обома займатися. Треба зробити так, щоб він був один на цих додаткових уроках. Там ви визначите його можливості й складете програму занять. Я навіть не уявляю, як ти, Ніку, все це будеш встигати. Зонколане, я сподіваюся, з Магістром Квітою Лоре ти вже домовився про особливу увагу до Ніка на заняттях з магії Води. Тим більше, що для всіх вона у нього буде головною.

— Так, звичайно. Я вже з нею поговорив. Все буде добре, — відповів Зонколан.

— Хвилиночку, добродії, — втрутився в розмову Атавхаї. — Що за несправедливість! Завантажили його на повну, а мені що залишиться? Ніку, ти чому їм не сказав про наші випробування?

— Атавхаї, ну що ще за випробування? — втомлено запитав Нуфо.

— Ви такі молодці, вже все вирішили! — демона вже було не зупинити. — Поки ми чекали закінчення Ради, Нік пройшов випробування на здатність до магії мого факультету. І ось що я вам скажу: у нього хай і не талант, але непоганий відгук у некромантії. Тому міняйте ваші плани і виділіть мені час на заняття з Ніком. У мене й так лише два «інваліди» вчаться.

— Ще й тут здібності! Ніку, може ти не будеш більше випробування проходити, ну хоча б кілька найближчих років, треба спочатку з тим, що є, впоратися, — гірко пожартував Нуфо. — Добре, Атавхаї, знайдемо й тобі час на заняття, тим більше гарний некромант завжди потрібен. І не скаржся! Он Зонколан тобі сьогодні купив хлопця з Чорним Зерном. Тож тобі буде з ким займатися. Все. На сьогодні новин і рішень досить. Я вже втомився, а мені ще додому до себе добиратися. Директоре Хегане, я думаю, що ви зможете правильно організувати навчання нашого нового учня. І постарайтеся все зробити так, щоб у решти викладачів та учнів не виникало зайвих та непотрібних запитань.

— Не турбуйся, Нуфо, я завтра почну планувати заняття всіх учнів і приділю Ніку особливу увагу. Ти ж пам’ятаєш, у нас завтра ще Рада з приводу новин, які Нік приніс. Може, тобі краще залишитися на ніч у мене в гостях, щоб не витрачати час на дорогу?

— Прекрасна ідея, Хегане! Із задоволенням скористаюся твоєю гостинністю. Ну, ніби на сьогодні все. Зонколане, ти вирішив питання з поселенням Ніка?

— Ображаєш, Нуфо. Все вирішив. Не турбуйся, — відповів Зонколан і потягнув Ніка до виходу з кабінету директора.

Вони вийшли і знову розтяглися нескінченні лабіринти коридорів Школи. Зонколан поспішав. Він хотів потрапити до себе додому відпочити. День у нього був так само довгий, важкий і нервовий, як у Ніка.