TextBook — Я їхав через пустище. Воно тягнеться в болота. Надто вже глибоке трясовиння, занадто багато палаючих очей.
Третій повернувся за тиждень:
— Я знайшов пастухів. Вони пасуть старі вантажівки.
Четвертий повернувся до повного місяця:
— Я проїхав через ніщо. За ним нічого немає.
А п’ятий не повернувся. Він потрапив у Місто Терору, і місто вбило його.
— Ось ми й знайшли майбутні спогади.
— Це чудове місто. У ньому так багато людей.
— І нам ніколи не закінчити війну з ним. Файно. Нарешті буде війна на тисячу років.
— Поїдеш з нами?
— Авжеж, — сказала я.
Або палаючий у темряві щит:
«ПОПЕРЕДУ МІСТО ТЕРОРУ!!! ЩЕ НЕ ПІЗНО ЗУПИНИТИСЯ! ХОЧА Б ВОСТАННЄ!»Скільки подорожніх заманив він у їхнє Селище біля Далеких Пагорбів.
— Ще не пізно зупинитися, — читали вони. — Зупинимося?
— Тут файно.
— Надто багато вогнів…
Прочитати напис:
«Готель», — зупинитися біля нього, вийти з авта і побачити за відчиненими дверима конторку портьє, а далі — безмежне пустище.
Чи десяток готових стріляти стволів.
— Здалеку?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 10. Приємного читання.