TextBook — Гах!
— Гах-гах!
— Отак!
Один із них озирнувся, та не побачивши мене, видихнув у флейту.
— Поганий знак, — сказав Вершник.
І знову бубон загупав кроками тієї, котра простувала через пагорби…
— Я знаю цю пісню, — сказала я.
— Ні, — сказав Вершник.
— Вона про…
— Я не хочу знати.
— Мене звуть Вершник.
— А мене — Крихіткою.
— Я знаю, — сказав він. — А це мій Байк.
— Хто прудкіший?! — мчали поруч із нами.
— До межі Пагорбів?!
— Так!
Вервечка Байків радіє дорозі. Із зачохленими бунчуками, стомившись плакати за покійниками, знаючи, що полеглі воїни вже пригубили вино в Чертогах Богів.
Селище Далеких Пагорбів. Два ряди будинків уздовж траси в нікуди, безліч неонових ламп, два блискучих манливих щити.
«ВИ ЗАЛИШИЛИ МІСТО ТЕРОРУ! РАДІЙТЕ І ЗУПИНІТЬСЯ! ДАЛІ ВЖЕ НІЧОГО НЕМАЄ!»А з іншого боку:
«ПОПЕРЕДУ МІСТО ТЕРОРУ!!! ЩЕ НЕ ПІЗНО ЗУПИНИТИСЯ! ХОЧА Б ВОСТАННЄ!»Селище Далеких Пагорбів — «Бар», «Готель», «Готель», «Бар» — вивіски, знайдені на тисячах кілометрів доріг, звезені сюди та зібрані в одну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 7. Приємного читання.