— Хочу.
Я сіла позад нього й засунула пальці поміж шипів його камзола.
Розділ 2
— Вершник.
— Крихітка.
— А це мій Байк.
— Я можу попестити його?
Ми їхали через пустище крізь щільне фіалкове світло.
Рівна лінія дороги повз примари пагорбів. Величезний птах супроводжував нас байдужим поглядом. Перекошений вказівник, чиї написи зникли вже після зникнення міст, про які він знав.
А потім я почула бубон — низьке, ритмічне ухкання котилося над пагорбами у передчутті пісні. Ще до того, як чиясь рука провела згори донизу по золотих дзвінких струнах. І стомлений чоловічий голос:
— Гей, гей, гей.
Вершник віз мене повз них і ніби не чув, ніби намагався відгородитися від слів:
— Навіщо? Чого це ти? Куди?
А бубон:
— Гах! Гах! Гах-гах! Гах!
— Хто?
Золото струн перетворилося на удари мого серця.
— Гах! Гах-гах!
Я побачила їх, що сиділи обличчями одне до одного на сходинах величезних тронів колишніх королів, біля підніжжя пагорбів довкола.
— Добре з тобою! Та погано без тебе!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 6. Приємного читання.