TextBook — Ми…
— Стій. Підніми руки. А тепер кажи.
— Ми їдемо в Місто Терору.
— Не варто. Свою смерть ви знайдете й тут.
Відігнавши порожню машину до величезної аж під саме болото стоянки, вони повернулися до стіни з написом «Бар».
— Отож, ми під’їхали до краю землі…
Мене розбудила сусідка.
— А Вершник?
— Поїхав, — сказала вона.
— Коли він повернеться, то…
— Він не повернеться. Поквапся. На вулиці той, хто відвезе тебе до міста.
Величезний туристичний автобус із чорним склом зберіг відбитки світлофорів Мирних Міст. Туристи, чиї пригоди вже розпочалися. Чотири вершники, що взялися супроводити їх до Міста, спираються на кермо байків.
— Я сяду?
— Сідай.
І махнувши рукою водієві автобуса, щоб рушав:
— Тримаєшся?
— Так.
— Тримайся, — щоб змусити байк стати дибки.
Потім з караваном торгівців, із ченцями, з веселими дівчатками в пікапі, з дітьми, що повертаються з прогулянки.
«ВИ В’ЇЖДЖАЄТЕ ДО МІСТА».— Я знаю, — сказала я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 11. Приємного читання.