TextBook Пузир. То всi сто карбованцiв?.. Що ви? Нехай бог боронить! Я за десять карбованцiв такий хрест йому поставлю з свого дуба, що за верству буде видко!
Золотницький. Став собi, а я сто карбованцiв вишлю в Полтаву.
Пузир. Пропало сто карбованцiв нi за цапову душу.
Входе Феноген.
Феноген. Конi запряженi в бiгунки i шарабан давно.
Пузир (до Золотницького). Поїдемо ж хоч подивимось копи.
Золотницький. Їдь сам.
Пузир. Як сам, то й сам. (До Феногена.) Винеси шапку.
Феноген. Шапка в прихожiй.
Пузир. Так не поїдете?
Золотницький. Iди ти к чорту, мужик!
Пузир. I чого б я сердився, наче Калинович ваш рiдний син.
Золотницький. Щоб ти знав.
Пузир. Як? Незаконний?
Золотницький. Дурак!
Пузир. Оце й ви гiрше мужика: у моїй хатi лаєтесь!
Золотницький. Я не хочу з тобою балакать. Скажи, Феноген, щоб скорiще коней подавали.
Пузир. Так нехай шарабан розпряжуть. Я поїду сам в бiгунках.
Феноген вийшов.
Прощайте! (Подає руку.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА XIII“ на сторінці 2. Приємного читання.