TextBook Там би, на природі,— а природу Шумський любив ніжною любов'ю! — ви дізналися, що отак само, як він у
Галушці, так самісіньке говорив «у курсі дєла» такий чи такий селянин, і з якого той селянин села, і з якого він району, і з якої області
Ви б там почули, що «категоричеським путьом», отак точнісінько, як Романюк у «Калиновім Гаю», промовляв голова комнезаму (ім'ярек) Херсонської губернії. І про село б ви взнали, де він головував, і скільки в того голови було дітей, і коли саме він наказував: «Категоричеським путьом! І точка!»
Юрій Васильович читав на концертах уривок іа «Fata morgana» Коцюбинського. І він би вам розказав, де, в якій саме пивній він пив пиво з Андрієм Воликом.
Ви б падали зо сміху, коли Юрій Васильович, повертаючись з вами з полювання, сказав, що в оцій пивній йому пива не дадуть, устав з машини і на ваших очах зробився раптом п'яніший від чопа.
І коли він зайшов у пивну і «потребував» пива, переляканий продавець (не знаючи, розуміється, хто перед ним) не тільки не дав йому пива, а почав виштовхувати з пивної.
Ми помирали зо сміху.
Так, що називається, моментом він умів перевтілюватися. Останні роки Юрій Васильович хворів на серце. Але й хворий він завжди просив нас:
— Як їхатимете на полювання, візьміть і мене: я хоч постою в лісі.
І він з нами іноді виїздив.
Одного разу приїхали ми на поле, повиходили з машини і пішли ріллею витоптувати зайців.
Юрій Васильович пройшов метрів двісті, став і промовив сумно:
— Ні, не бігати вже мені за зайцями!
Повернули ми з ним до ожереду соломи (зайці, між нами кажучи, і від мене вже значно бистріші) та й посідали: під соломою.
Молодші товариші порозбрідалися по ріллі.
До нас понаходили шофери, поприбивалося кілька місцевих мисливців. Юрій Васильович розповідав нам різні «історії» із свого многотрудного життя…
Мисливці й про полювання позабували…
Скільки він бачив у своєму житті! Скільки пережив!
І все бачене він вбирав, як губка.
І все те бачене в народі він, як художник, перетворюючи, віддавав народові в неповторних художніх сценічних образах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературно мистецькі усмішки“ на сторінці 45. Приємного читання.