Розділ «Літературно мистецькі усмішки»

Сміх у «Перці» — колективний сміх. Перчани прекрасно розуміють вагу сміху, його дію, його вплив, бо вони твердо запам'ятали вислів М. В. Гоголя: «…насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться на світі…»

Вони знають також і гоголівське: «…він добрий, він чесний, цей сміх. Його дано саме для того, щоб уміти посміятися з себе, а не з інших. І в кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися. Інакше сміх стане наклепом, і, як за злочин, дасть він за нього одвіт».

Коли б хтось із сторонніх зайшов у кабінет редактора «Перця» в той час, коли там збираються художники, письменники, співробітники журналу для обговорення чергового номера, він би здивувався, як може витерпіти людина всі «дружні зауваження» присутніх з приводу запропонованої якоїсь невдалої теми.

Нічого, терпить… Бо він знає, що «в кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися».

Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом.

Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми знаємо, що сміхом своїм ми допомагаємо нашій партії, нашому народові боротися з недобрими явищами в нашому житті.

Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми добре пам'ятаємо ще й такі слова нашого безсмертного патрона Миколи Васильовича Гоголя, що «засміятися лагідним, світлим сміхом може тільки сама глибоколагідна душа».