Чи виходить воно в мене? Не мені про це судити.
Скажу тільки, що дуже хочеться писати для дітей, і, признаюсь, що пишучи для них, я весь час чогось боюсь.
1951 року у видавництві «Молодь» вийшла моя книжка для юнацтва «Молоді будьмо». Тепер оце виходить для молодших читачів «Великі ростіть».
І дуже мені кортить написати книжечку для школярів молодших класів.
Одно оповіданнячко «Перший диктант» я написав. Намітилося ще кілька, на мій погляд, дуже цікавих тем. Думаю я над ними і перо в чорнильницю вмочаю, а потім покладу перо та ще думаю… Чорнило тим часом висихає, перо не пише…
А хочеться…
ПРО БАЙКАРЯ ПАВЛА КЛЮЧИНУ
Павло Ключина (Ключник) — учитель з Сумщини. І вже двадцять п'ять років.
Це вже добре, що він учитель, а він до того ще й байки почав писати.
І не те добре, що Павло Ключина почав писати байки, а добре те, що він понаписував хороші байки, талановиті.
Ми не знаємо, чи давно Павло Ключин <» почав байкарювати, ми лише знаємо те, що вже років, мабуть, із вісім, як його байки друкуються в «Перці».
А оце недавнечко «Перець» узяв та й видав у своїй бібліотеці збірочку байок Павла Ключини, яка (збірочка) так і зветься: «Павло Ключина. Байки».
…Байка… Що воно таке за штука байка і чому «сіє» важливе?
Не будемо ми нічого про байку вигадувати свого, а нагадаємо, що про неї говорять досвідчені у цій справі люди.
Славнозвісний наш байкар Леонід Глібов про байку говорить так:
Здається — байка тіросто бреше, А справді — ясну правду чеше.
В. Г. Бєлінський, геніальний російський критик, дуже серйозно ставився до байки як до літературного жанру і називав байку «прекрасним родом поезії»:
«Байка, як і сатира, була і завжди буде прекрасним родом поезії, доки будуть з'являтися на цьому поприщі люди з талантом і розумом». У чому, за Бєлінським, суть байки? Що слід знати байкарям (та й не тільки байкарям)?
«Сучасну нам дійсність, — говорить В. Г. Бєлінський, — неможливо малювати в дусі і формі шекспірівської драми. Те ж саме можна сказати і про байку. Езоп не годиться для нашого часу. Вигадати сюжет для байки дуже легко («ничего не стоит»), та й вигадувати не треба: беріть готове і вмійте розповісти і застосувати (курсив В. Г. Бєлінського. — Авт.). Розповідь і мета — ось у чім суть байки; сатира та іронія — ось її головні властивості».
Одного часу було загуло про те, що байка як літературний жанр уже віджила, що для нашого, мовляв, часу байка непотрібна і т. д. і т. ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературно мистецькі усмішки“ на сторінці 47. Приємного читання.