Розділ «Літературно мистецькі усмішки»

А як він розповідає? Цікаво чи нї? Уміє він розповідати чи не вміє? Умієї

Може, повірите на слово, чи треба доводити? От Хоми невірні!

Ключина розповідає свої байки простою, народною, сучасною мовою. Нема в нього ніяких мовних фіглівміглів, штучних дотепів. Мова в його байках гостра, дотепна, колюча. Така, якою саме й слід писати байки. І до того ще й сатирична, бо для байок сатира обов'язкова. «Сатира — поезія байки», — говорить В. Г… Бєлінський.

Що б, приміром, сказали читачі, якби байкар узяв та й написав байку отакою сучасною мовою:

На даному відрізкові часу Спожив наш кореш Кіт Де сто якихось грам, А цілу ковбасу…

Таку мову незабаром «зживуть» (теж сучасне українське слово!) навіть із циркулярів, і залишиться вона тільки у декого з членів-кореспондентів, а байки повинні писатися такою мовою, як у Павла Ключини.

Наприклад:

Індик зробив перестановку кадрів:

Він Селезня направив до курчат,

А Півня — до качат.

(віндик-адміністратарі).

Зразу вам і сатира, і хороша мова. Або:

— А де ти там засів? Іди розказуй про вовків. Я гусака прогнала.

(«Хлопчик та Гусак»)

Іще приклад:

Маленький Горобець зайняв гніздо орлине

(Орел кудись переселився з гір).

І загордився Горобець з тих пір,

Немов Орел, він поглядав з вершини.

(Юрел»)