Поет хотів знати про все: і про що гомонить струмочок, і про що шепоче листячко, про що очерет дзвонить сумну пісню…
Ой, як багато хотів поет знати…
Про що реве вітер, ридають дерева, плаче травиця, і чиї сльозироси?..
І все пізнав поет…
А яку ж велику, яку довгу й славну путь пройшов поет, щоб на весь зріст стати, щоб отако розплющеними гостро ніжними очима глянути довкола й сказати:
Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм…
Бо нас партія веде, і ми сміливо, упевнено, непохитно
Оживляєм гори, води, відбудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей!
Ростемо…
В тімто й сила поетова, в тімто й слава поетова, що, збагнувши, чого скриплять і ридають дерева під вітром, кому усміхаються рожі червоні, та не тільки сам збагнувши, а й читачам про все це пісенним словом розповівши, він, поет, пішов далі, далі, далі — у громадську путь, у буряну путь, — щоб грізно, громово сказати:
За всіх скажу, за всіх переболію…
3
Щасливий поет, що в дні його юності передалася йому радість за нього в очах Михайла Михайловича Коцюбинського…
З яким захопленням згадує поет про своє знайомство з великим письменникомдемократом, другом Максима Горького:
Розіллята
в очах його за мене радість — враз передалася і мені. Багата душа його озвалась…
Через оту за поета радість в очах М. М. Коцюбинського так трепетно і ніжно заграли «Сонячні кларнети».
Багата душа Коцюбинського перелилася в юну поетову душу, що розцвіла «Плугом», зашуміла «Вітром з України», налилася по вінця любов'ю до народу, до землі…
Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературно мистецькі усмішки“ на сторінці 21. Приємного читання.
TextBook