C. 418. Маруся була в Х[359].— Йдеться про Марію Іванівну Гжицьку, яка повернулася до Харкова.
Бабця… жде Леся. — Мається на увазі Ванда Адольфівна — мати Леся Курбаса, якого одночасно з Остапом Вишнею було засуджено (відбував заслання на Соловках).
Василь — брат Остапа Вишні, український письменникгуморист Василь Михайлович Чечвянський (Губенко, 1888–1938). Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.
18. До В. О. Маслюченко
С. 419. В[360] Ів[361] і Є[362] Цванівна].— Див. приміт. до листа № 13.
С. 420. Промайнув крах Афіногенова, Кіршона, Ясенського… — Йдеться про письменниківраппівців (РАПП — Російська асоціація пролетарських письменників).
Sic transit gloria mundi — так минає земна слава (латин.).
С. 421. Прочитав оце «Пушкін в Михайловском» Новикова. — Новиков Іван Олексійович (1877–1959) — російський радянський письменник. Його романи «Пушкін у Михайлівському» (1936) і «Пушкін на півдню (1943) об'єднані пізніше в кн. «Пушкін у вигнанні».
Щупак Самійло Борисович (1895–1942) — український радянський літературознавець.
Клоччя (справжнє прізвище — Левицький) Андрій Васильович (1905–1972) — український радянський критик.
Полторадурацький — Полторацький Олексій Іванович (1905–1977) — український радянський прозаїк і публіцист, виступав у своїх статтях проти Остапа Вишні (див. передмову до цього видання).
Коваленко «Боба» — Коваленко Борис Львович (1903–1938) — український радянський літературознавець і критик.
Брандес Георг (1842–1927) — датський літературний критик, публіцист, автор досліджень про діячів світової культури, історії, про основні течії в літературі 19 ст.
С. 422. Валентина Дмитрівна — дружина одного з ув'язнених, якій заборонили жити разом із чоловіком.
С. 423. Мар[363] Іллінічна — Макарова М. І.— господиня квартири, в якій жила В. О. Маслюченко в Архангельську.
19. До В. О. Маслюченко
С. 424. Натискуй на тітку, щоб про В'ячка дізналась. — Йдеться про Юлію Йосипівну Новикову — дядину В. О. Маслюченко, яка жила в Харкові і від якої можна було одержати якусь інформацію про сина Остапа Вишні Вячеслава.
21. До В. О. Маслюченко
С. 426. Наконец после долгого молчания я пишу тебе. — До даного листа В. О. Маслюченко написала такий коментар: «Оце ж воно й є, що «засипався» з посилкою листів через когось, тобто поза цензурою. «Піймавсь», і позбавили права листуватись на певний час. Взагалі офіційно можна було посилати лише два листи на місяць і стільки ж одержувати. Але мені пощастило стільки мати листів вір, чоловіка (Остапа Вишні).
лише тому, що глухомань того краю ї відсутність шляхів, залізниць змушувала засланих ходити пішки або їздити човном, що давало їм можливість кидати листи Остапа Вишні десь по селах, які траплялися їм на шляху. А заслані працювали по всіляких установах і мали їздити в командировки. Отож Вишня і просив їх вкинути листа до мене».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИМІТКИ“ на сторінці 36. Приємного читання.
TextBook