Розділ «Книга III. Коли в місті N. дощить»

Я безгучно кивнув, розуміючи, якого лиха накоїв своєю дурною цікавістю.

— І що там?

— Довго пояснювати, — я ковтнув клубок. — Трохи про минуле Великої Матері та Інквізитора. Насправді вони зовсім не Божі посланці, як нас навчали, а звичайні люди, такі ж, як усі. Два століття тому правителі випили еліксир безсмертя, а невдовзі, якщо я точно запам’ятав, рецепт десь загубився. Велика Мати писала, що дія трунку скоро зійде нанівець і вони почнуть старіти. Саме тому вона стільки років добирає втрачений інгредієнт!

Лілі стуляла та розтуляла рот, не в змозі повірити.

— А ще, — я набрав у груди побільше повітря, — у нотатках мовилося щось про інших володарів та інший світ…

— Інший світ? — писнула Лілі.

— Так.

— Де ж він, де? — вона благально вдивлялась у мене.

— Цього я не збагнув. Можливо… у Задзеркаллі.

Вона замовкла, втупившись в одну точку перед собою. Я теж німував.

— Якщо все це правда, Франсуа, тобі загрожує страшна небезпека! — врешті оговталася Лілі. — Вони… вони якось винишпорили, що ти читав папери!

— Який же я дурень! — я враз схаменувся та заметушився по кімнаті. — Не мені загрожує, а нам… Нам! Треба хутчіше тікати!

— Тікати? — короткий смішок вирвавсь у неї з горла. — Куди?

— Підемо в місто, ховатимемося десь у підвалах чи на горищах… — я бігав по квартирі, шукаючи найбільшу торбу. — Згодом про нас забудуть… Ось він! — радісно вигукнув, витягши чималенький рюкзак із шафової полиці.

— Нічого не вийде, Франсуа.

— Вийде! Послухай мене. Ми зникнемо, просто щезнемо, тобі більше не доведеться відбувати покуту, ми будемо вільними, вільними! — мене струшувала лихоманка, та я відав напевне, що цього разу все роблю правильно.

— Хіба можна бути вільним у місті N.?

— Можна бути вільнішим, ніж нині… Крім того, очевидно, ясно як Божий день, що десь є інший світ!

— Ідеального світу не існує… — знітилась Лілі.

— Ідеальний світ тут. У твоїй голові, — я торкнувся її чола. Воно зволожилось від зливи та горіло. — Ми віднайдемо шлях! З’ясуємо, як потрапити до Задзеркалля.