— Він відрікається! — заверещав кат.
— Загасіть ватру! — вдоволено скомандував повелитель.
Звідкись прибігли пожежники та заходилися тушити полум’я із вогнегасників. Ісаак тихо стогнав. Коли пожежа вгамувалась, дужі руки відв’язали астронома від ганебного стовпа та поволокли до Великого Інквізитора.
— Ми врятували тобі життя, тому мусиш прилюдно відмовитися від хибних та божевільних ідей про загибель сонця та, подумати тільки, Позамежжя, — проказав очільник та співчутливо посміхнувся мученикові, наче хворому.
«Господи, звідки він знає про Позамежжя? — запульсувала гадка в моїй голові. — Може, відає і про картину? Тоді я теж злодій…» Страх пестив серце ковзкими жилавими пальцями.
Ісаак зболено захрипів.
— Швидше! — кат сердито підсунув до вуст осудженого мікрофон, побоюючись гніву хазяїна. — Ну ж бо!
Митець озирнув жеврійним поглядом Інквізитора, ката, монахів, усю Арену й прошепотів (кожне слово лунало смертельним вироком):
— І все-таки воно згасне!…
А тоді понівечене тіло зробилося м’яким та купою дрантя повисло в лапах пожежників.
— Вижбурніть старого упертюха на звалище, — процідив володар.
Настала моя черга міцно стулити повіки.
Я оговтався, відчуваючи чиєсь штуркання в бік.
— Нам уже час, — розлилось у вухах запопадливе белькотіння сатирика Ганса. Невже він таки донощик?
Розчахнувши очі, я втупився в хлопця. Втішна хижа посмішка промчала блідими губами:
— Ну, Франсуа! Ходімо!
Глава 4
Лютий — березень 2534 року
Мої ноги вростають у землю та наливаються її духмяними соками. Голову маю — велику й червону з чорними цятками, а тіло — недолуге, худюще. Навколо випростались жовто-зелені колони, декотрі вищі за мене та міцніші, інші — слабші та тонші. Де-не-де майорять пурпурові маківки товаришів.
Я — той, із кого горбань вичавлює соки, я — той, хто наділяє щастям сп’яніння та забуття, я — той, хто вартує Межу. Я знеболюю та дарую спокій. Часом більше — сон і змертвіння. Я жалую кожному те, чого він потребує. Наймення мені — мак.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Коли в місті N. дощить» автора Косян Марія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга III. Коли в місті N. дощить“ на сторінці 11. Приємного читання.