Розділ «І. ЛОКШИНА НА ВУХА ВИБОРЦЯ»

Епізод перший. Р.Лоза аби підкреслити бідність Ю.Тимошенко в дитинстві, наводить її слова: “Нам ні з чого було зробити занавіски на вікна, а без них було жахливо незатишно, і, здавалось, навіть холодно в кімнаті. І мама збирала “різні шматки і акуратно їх зшивала” [1].

На кого розрахований такий пасаж? У 60-х роках один метр ситцю чи полотна коштував 60 копійок і його спроможний був купити будь-хто.

Другий епізод стосується описаної сцени в гастрономі, яка мала місце на початку 80-х років, коли чоловік Юлії Володимирівни, купивши буханець хліба, не мав 10 копійок дочці Жені на склянку томатного соку і навіть через те ледь було не розплакався. [2]

Що тут сказати? 10 копійок якоїсь миті могло і не виявитись у кишені, але це ж не може бути характерним явищем, що свідчить про крайню скруту сина заступника голови райвиконкому!

Я докладно проаналізував лише одну телепередачу за участю Юлії Тимошенко, а скільки у ній виявилось неточностей, перекручень, небилиць, звичайного лицемірства. Наголошую – це побіжний аналіз лише однієї передачі! А скільки їх ллється з екранів телевізорів щодня! Хто їх аналізує? Хто зважує цю локшину, яку так нахабно розвішують на вуха легковірного виборця?

Неправда є тяжким гріхом. Неправда в устах політика – ще тяжчий гріх, бо від нього терпить народ. Його брехнею просто отруюють. Тому неправді в політиці потрібно давати відсіч, її необхідно викривати скрізь і завжди. Брехуни в політиці мають зникнути з життя українців. Саме брехня і лицемірство лежали в основі розколу помаранчевої команди, що й привело до зневіри та розчарувань значного числа українців. З огляду на важливість цієї проблеми варто хоча б коротко розповісти про невидимі загалу підводні течії та рифи у стані помаранчевої команди. І розпочати все з витоків.