Розділ «2. Реакція на відставку у таборі Ю.Тимошенко»

Після відставки уряду у прихильних до Ю.Тимошенко виданнях була організована хвиля брутальних публікацій, спрямованих проти Президента України. Флагманом тут виступило “Дзеркало тижня”, яке у числі від 10 вересня опублікувало величезну статтю “Як народжувалася казка і помер міф”. Ця вкрай тенденційна і спрямована проти Президента публікація стала фундаментом, на якому будувалася вся пропаганда очолюваної Ю.Тимошенко партії “Батьківщина”.

Усі партійні видання передрукували її у спеціальних великотиражних випусках. Усі газети супроводжувалися різноманітними карикатурами, крикливими заголовками, непривабливими фотографіями. Наприклад, київська бульварна газета “Свобода” 13 вересня на першій сторінці вмістила знімок з Майдану, на якому зображено В.Ющенка і Ю.Тимошенко, а через все фото – величезний, у три ряди аншлаг: “В.Ющенко зрадив нашу революцію”.

У такий спосіб команда Ю.Тимошенко, М.Бродського і О.Турчинова підняла компанію дискредитації Президента на якісно новий рівень. Але безпредметні, неконкретні і вкрай примітивні та явно замовні публікації проти народного президента несподівано для їх натхненників і організаторів дали цілком зворотній ефект – рейтинг стрімко полетів вниз не у В.Ющенка, а в Ю.Тимошенко. Тому вже незабаром примітивні публікації припинилися і розпочався етап значно вишуканішої дискредитації “Нашої України” руками “союзника” в особі БЮТ. Цю нову тактику боротьби проголосила сама Ю.Тимошенко: демонструвати любов до В.Ющенка і говорити про його підтримку але одночасно піддавати нищівній критиці “оточення президента”. Фарисейство у БЮТ не має меж.

Започаткований Михайлом Бродським і Олександром Зінченком корупційний скандал у так званому “оточенні президента” продовжили їхні підспівувачі – Микола Томенко і Олександр Турчинов. Публічні виступи цих діячів чітко лягали у вже прорите русло бездоказових і голослівних звинувачень. І хоча суспільна увага їх особливо не зачепила, про них теж необхідно згадати, адже вони, як близнюки, подібні до аналогічних заяв М.Бродського, О.Зінченка та спрямовані супроти Президента, його соратників і “Нашої України”. Усе це свідчить про єдине джерело походження скандалу, його організацію та роздмухування.