TextBook – Та де ж? ви людей бунтуєте... земство лаєте... управу... налог...
– Щоб вони не дiждали його брати! – грякнув Чiпка.
– Чого це ти так розкричався? га? – перемiнив становий рiч, розсердившись. – Чого ти людей бунтуєш?
– То ви їх бунтуєте, а не я! – одрiзав Чiпка.
– Гляди, лишень, козаче, щоб з цiлим язиком додому вернувся. Чуєш? не забувайся!
Становий пiшов далi помiж возами. Чiпка знову прийнявся за управу...
Надвечiр вертався вiн додому вкупi з Грицьком. Вiн був сумний, мовчав цiлу дорогу. Грицьковi аж моторошно стало, вiн зачепив його:
– I охота тобi, брате Чiпко, з ними лаятись?
– Чи можна ж, Грицьку, втерпiти?
– Та плюнь на них... Хай їм з їх управою, з їх земством!
– Мене громада вибрала... Я громадi присягав..:
Хто старший: громада чи вони?
– То й на громаду плюнь!
Чiпка аж позеленiв од такого слова – i нiчого не одказав.
Приїхав перед вечором додому, сам на себе не схожий. Галя стрiла його на порозi та аж перелякалася.
– Чiпко! що з тобою? ти нездужаєш?
– Нi, здоров... їсти хочу.
Дали йому їсти.
Чiпка сидить – насуплений, жовтий, аж зелений, – їсть мовчки. Пообiдав, як стало сонце сiдати. Не пiдводячись з мiсця, схилив вiн на руку голову, обперся об стiл, – та так i закам’янiв... Захiдне зарево освiчувало його сумну, як з мармуру вироблену постать – один її згорблений вид наганяв журбу тяжку. Галя глянула на його – i нишком стала плакати. Чiпка почув.
– Чого ти, Галю?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хіба ревуть воли, як ясла повні » автора Мирний Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 48. Приємного читання.