А сей не наложив трохи ба й головою.
СLХІХ
Що тут робити їм? Альфонсо от-от-от
Постукає, як всіх тих дурнів візьме чорт.
Антонія, хоч ти її печи, нічого
Не видумала б, як влизнуть від зла нового.
А тут годин за три чи за чотири й день
Настане – заблищить. Стояла, мов той пень.
І донна Юлія також мовчки мовчала.
Блідими губками Жуана цілувала.
СLХХ
Устами Дон-Жуан стрічав її уста.
Топила рученьки тих кудрів густота,
Що відкидав назад. І в ту страшну минуту,
Казав би ти, вони біду забули люту.
Тоді Антонія з досадою до них:
«Оце якраз пора! Попутає все гріх!»
Шепнула: «Годі вже! Я паненя дурне
Сховала у клозет, хай знає і мене.
СLХХІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 14. Приємного читання.