TextBook Про його все одно, що на звірят облава.
СLХ
Він нюхав воздух і очицями моргав,
А на Антонію з підзором позирав.
Про репутації було йому байдуже.
Аби почавсь процес про зле життє супруже,
Не мав він жалощів до літ, ні до краси,
Що хоч йому кажи, як хоч його проси.
Не важив ані вирокових наслідків,
Аби по праву мав лічбу фальшивих свідків.
СLХІ
Но, дон Альфонсо наш стояв, як пень,
І, правду мовити, був дурень-телепень.
Обшаривши кутки і закутки домові
В наругу жінці так, як личить козакові,
Гіркими сам себе докорами картав,
Докори жінчині своїми доповняв,
А ті з годину, мов холодний дощ з-під грому,
На нього сипались… Така біда старому!
СLХІІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 10. Приємного читання.