TextBook Попереду почав вибачки був кувать…
Нічого, пріч плачу, у ліжку не чувать.
Зітхання потім, знак істерики, зявились,
І нерви в Юлії страшенно розходились.
А з ним і дівки, супружня благодать…
Таке там скоїлось, що трудно й розказать,
Про жінку Іова згадав і затрусився,
Про Юлин рід згадав – усе терпіть рішився.
СLХІІІ
Хотів був щось казать, да в мові заїкавсь:
Немудрі вибачки скувати сподівавсь.
Аж тут Антонія казаннє перебила
І вийти геть собі звичайно попросила,
Боячись, що мадам з недуги ще й умре.
Він буркнув: «Чорт її, чи біс, нехай бере!»
Очима позирнув сюди-туди ще скрива
І мусив же вчинить, про що його просила.
СLХІV
З ним вийшла і його чиновницька орда,
Стряпчуга після всіх, і думав: «От біда!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 11. Приємного читання.