Зовсім була найшла на екивоки справа,
Та попсувала все спокусниця лукава,
Ще терсь коло дверей, щось видумать хотів,
Аж лоб наморщений під шапкою потів,
Та задуми його Антонія збагнула
І двері у його перед носом замкнула.
СLХV
Не встигла ще замкнуть гаразд, як тут… о стид!
О гріх! О горенько! Що за жіночий рід!
Як вам таке робить, да берегти ще славу?
Хіба ж сей світ осліп, да й той ще не помалу?
Всього дорожче нам неспятнене імя!
Та вернемось назад… Багацько маю я
Казати: бо Жуан тут вискочив із ліжка…
Трохи не задихнувсь… Отсе ж плигнув, як кішка
СLХVІ
Де й як він був сховавсь, не смію вам сказать…
Хисткий і молодий і верчика лежать
Умів, і в три, мовляв, погибелі стулившись,
До двох таких Герген тісненько притулившись.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 12. Приємного читання.