TextBook Коли б сей голос мій зо мною був умер.
Щоб навкруги була мовчуща сумнопустка…
Антоніо! Знайди, де се до носа хустка?»
СLVІІІ
Замовкла й кинулась на білі подушки…
Бліда лежала, і, як блискавки яркі
У хмарах сяють, так її блищали очі
Крізь сльози, мов крізь дощ полудяної ночі.
Покривалом мяким на тих блідих щоках
Лежала туча кіс у буйних закрутках,
А плечі, мов сніги, крізь хвилі їх біліли,
І лоня повняву зітхання ворушили.
СLІХ
Синьйор Альфонсо наш стояв ні в тих ні в сих,
Антонія ж пішла кругом руїн своїх.
Задравши кирпу, всіх очима зневажала,
І кожен мимридон готов був дати драла.
Один стряпчуга був, мов камінь, нерушим.
Як древній той Ахіт, зістався вірен він
Альфонсові: бо знав, що всяка судна справа
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 9. Приємного читання.