Вплив театральної педагогіки на формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя

Педагогіка мистецтва

Цілісна система педагогічної майстерності є основою професійної виразності викладача, тобто уміння яскраво, захоплююче висловлювати власні почуття і думки, обирати найдоцільніші методи взаємодії з аудиторією студентів, тим самим досягати більших результатів у навчально-виховному процесі. Тому, на нашу думку, слід спрямувати увагу не лише на використання у підготовці майбутнього викладача окремих напрямів театральної педагогіки, а театральної культури в цілому, складником якої є театральна педагогіка.

Видатні діячі театральної педагогіки, актори, режисери, драматурги К. Станіславський, М. Чехов, Е. Вахтангов, М. Кнебель, Б. Брехт, Б. Шоу та інші у своїх працях запропонували цікаві підходи, здатність до формування людини-творця. Г. Крісті, Л. Новицька, З. Гіппіус, В. Петров визначили роль та ознаки тренінгу як форми заняття, стимулюючого активність студентів, який відіграє важливу роль в розвитку їх професійно-особистісних якостей.

Вагомий внесок у розуміння ролі і значення елементів театрального мистецтва у діяльність вчителя внесли Ю. Азаров, В. Букатов, П. Ершов, І. Зязюн, Ю. Львова та інші.

Студенти-майбутні вчителі не тільки здобувають знання, опановують зміст та особливості обраної професії, але й готуються стати особистістю в освітньому процесі, яка характеризується високим рівнем професійних знань, умінь та навичок, необхідних для встановлення взаємодії і взаєморозуміння з оточуючим середовищем.

Про значення особистості вчителя в освітньому процесі, говорив ще К. Ушинський: "У вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вчителя, тому що виховна сила випливає тільки із живого джерела людської особистості. Ніякі статути та програми, ніякий штучний організм, наскільки добре він не був би осмислений, не може заступити особистість у вихованні... Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, що проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер" [144, с.47].

Особистість педагога виступає і джерелом розвиваючого впливу навчання і зразком, еталоном ставлення до справи, відданості ідеї, й інструментом переконання і настанови, тобто відіграє визначну роль у вирішенні всіх педагогічних завдань,

В. Сластьонін зазначає, що система педагогічної освіти розглядає майбутнього вчителя як об'єкт масового виробництва кадрів, ігнорує його як суб'єкта психічного та професійного розвитку, не створює умови, що стимулюють його до пошуку особистісного та значущого змісту професії [134, с. 142]. Це положення заслуговує уваги, тому, що в умовах переходу до особистісно-орієнтованого навчання та виховання повинні створюватись оптимальні умови для професійного розвитку майбутніх вчителів.

Основою педагогічної діяльності є особистісні відносини між вчителем і учнем, викладачем та студентом, тобто багатством та неповторністю їх внутрішнього світу. Дослідження підтверджують, що інтерес до предмета, який вивчається, коррельований ставленням учня або студента до педагога. Педагоги дуже часто втрачають авторитет не тому, що нічого сказати, а тому, що їх нецікаво слухати і вони механічно відпрацьовують час, відведений для викладання своєї дисципліни.

Таким чином, визначальним чинником успішності педагогічного процесу є професійна майстерність викладача, у синтезі його психолого-педагогічного мислення, професійно-педагогічних знань, навичок і вмінь, емоційно-вольових засобів виразності, що дають змогу педагогу успішно вирішувати навчально-виховні завдання.

Проблеми формування педагогічної майстерності вивчали О. Абдулліна, В. Бутенко, Ф. Гоноболін, Л. Задорожна, І. Зязюн, В. Кан-Капік, Л. Лимаренко, А. Макаренко, А. Мудрик, В. Сластьонін інші.

І. Зязюн зазначає, що "сутність майстерності – в особистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на Грунті реалізації власної системи цінностей. Майстерність – це вияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяльності, активності, що базується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання" [99, с. 29], також розглядаються шляхи розвитку якостей майбутнього вчителя, які є основоположними: спостережливість, емпатія, динамізм, емоційна стабільність.

І. Зязюн виділяє наступні складові педагогічної майстерності:

• 1. Гуманістична спрямованість (спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та стосунків);

• 2. Професійна компетентність (знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології, вміння й навички);

• 3. Педагогічні здібності (індивідуальні передумови успішної діяльності, стимулятори професійного зростання):

  – комунікативність – уміння спілкуватися, легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції;

  – перцептивні здібності – професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність розуміти іншу людину;

  – динамізм особистості-здатність впливати на іншу особистість;

  – емоційна стабільність-здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію;

  – оптимістичне прогнозування розвитку особистості;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив театральної педагогіки на формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Філософські засади мистецької освіти

  • Функції мистецької освіти

  • Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

  • Втілення гуманістичної парадигми – фундамент удосконалення мистецької освіти

  • Забезпечення домінування національного мистецтва

  • Тема 3. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Мистецтво як засіб розвитку творчої індивідуальності студентів педагогічних навчальних закладів

  • Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

  • Оновлення існуючих і розробка нових методів мистецького навчання дітей

  • Змістовий модуль 3. ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

  • Хореографічне мистецтво у розвитку творчої індивідуальності студентів

  • Тема 6. ТЕАТР ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Елементи театральної педагогіки у формуванні педагогічної майстерності

  • Вплив театральної педагогіки на формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя
  • Тема 7. КІНОМИСТЕЦТВО

  • Передумови виникнення кіно і основні етапи розвитку

  • Кіно – мистецтво та індустрія

  • Використання досвіду і творчої бази давніх мистецтв

  • Види і жанри кіно

  • Особливості сприйняття: ідентифікація, інтерпретація

  • Множинність функцій

  • Кіно в системі візуальних мистецтв та інформаційного простору

  • Теорія і теоретики кіно

  • Кіно в Україні

  • Українське поетичне кіно: тріумф і трагедія

  • Українське анімаційне кіно

  • Кіномистецтво початку XXI ст.