Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

Музеєзнавство

Рис. 1.10. Покуть народного музею-агрооселі "Хата Савки" на Слобожанщині

Попередниками музеїв просто неба в Україні були виставки, на яких експонувалися окремі будівлі. Однією з найцікавіших стала крайова виставка 1894 р. у Стрийському парку Львова, де було відтворено шість типових садиб з різних районів Галичини, Гуцульську церкву, шість придорожніх хрестів і вітряк. У 1902 р. в Харкові до XII археологічного з'їзду було збудовано хату з Лівобережної України. В 1910 р. у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) учасники Південноросійської промислової виставки оглядали садибу зі с. Мишуриного Рогу, збудовану за проектом академіка Д. Яворницького.

Музеї історії релігії – це поширений вид музеїв історичного профілю, колекції яких документують генезис і розвиток релігії (світових релігій) як складного соціокультурного феномену. Масове поширення й тенденційну заідеологізованість ці музеї набули в комуністичну добу з її ідеологією наукового атеїзму. У сучасних умовах частина з цих музеїв просто припинила своє існування, а частина зберегла унікальні фонди й зазнала докорінної трансформації тематично- експозиційного наповнення й суспільних функцій. (Класичний приклад тематичної трансформації – сучасний Музей переслідуваної церкви м. Бережани Тернопільської області).

Сучасні українські музеї історії релігії знайомлять відвідувачів із культово-мистецьким багатством та глибинним філософським змістом духовної культури людства, розповідають про еволюцію світових релігій (християнства, мусульманства, буддизму, індуїзму), презентують унікальну спадщину зниклих і зникаючих релігійних культів (релігії давньоєгипетської, месопотамської, елліністичної цивілізацій), язичницьких вірувань наших прадідів та сусідніх народів Європи та ін.

Закордонні музеї історії релігії мають переважно вузьке функціонально-експозиційне наповнення. Вони знайомлять туристів з історією однієї конфесії чи певного періоду конфесійної історії. Такими, для прикладу, є Національний музей раннього християнства у Римі, Музей історії Реформації у Женеві тощо. Найцікавішим та найбагатшим за змістом і тематичною палітрою експозицій комплексним музеєм історії світових вірувань, культів і релігій, за визнанням провідних світових експертів, сьогодні вважається Музей історії релігії у Санкт-Петербурзі (Російська Федерація). Його експозиції побудовані за хронологічним, географічно-етнокультурним та конфесійним принципами. За експозиційним багатством, тематичною різноплановістю та раритетністю пам'яток історії релігії у першу десятку найвідоміших у світі комплексних музеїв історії релігії входить Львівський музей історії релігії (вул. Музейна, 1).

Впродовж останніх років в Україні триває процес відкриття (чи відродження) музеїв при єпархіях та в окремих храмах, що знайомлять відвідувачів із драматичною історією незнищенності Церкви. Розділи з історії релігії в конкретному регіоні часто включені в експозиції багатьох краєзнавчих музеїв [41].

Наступний розділ:

Краєзнавчі музеї.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розглянемо коротко основні профілі музеїв.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.
  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ