Організація ефективного музейного маркетингу

Музеєзнавство

Комплексне дослідження ринку здійснюється в чотирьох напрямах:

дослідження ринку як такого;

вивчення споживачів;

вивчення товарів;

вивчення конкурентів.

Дослідження ринку передбачає: а) визначення ємкості ринку, а також можливої частки нашої участі у загальноміському й регіональному ринках музейної пропозиції; б) прогнозування тенденцій розвитку музейного і ширше – дозвіллевого ринку на найближчий сезон/рік; в) виявлення тенденцій розвитку культурно-дозвіллєвого ринку на п'ять і більше років.

Вивчення споживачів дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними споживачами наших послуг і товарів; яка чисельність і географія кожного сегмента; які мотиви є передумовою чи спонукою до відвідування нашого музею; які саме їхні освітні, пізнавальні, культурно-естетичні й дозвіллєво-відпочинкові потреби не задовольняються музейними установами-конкурентами.

Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоспроможна наша пропозиція порівняно з музейним продуктом (і його сервісними характеристиками) конкурентів; як потрібно реорганізувати нашу експозиційно-виставкову й культурно-масову діяльність згідно з виявленими потребами.

Вивчення конкурентів з'ясовує: хто є нашими основними конкурентами; чому сусідні музеї користуються більшим попитом у споживачів; які цінову й принаджуючу стратегії застосовують наші конкуренти; які канали реклами і PR- просування вибираються ними і чому; якими перспективними інноваціями вони зараз займаються і загалом чого ми можемо в них навчитися.

У повсякденній практиці музейної справи відбувається маркетинговий моніторинг – спілкування музею зі своїми відвідувачами щодо сприйняття чи несприйняття ними музейної експозиції. Для виявлення реальної думки відвідувачів про пізнавальність, композиційну та речову якість, атракційність, естетичність, експресивність й візуальну гармонійність експозиції музею проводяться спеціальні експрес-опитування чи анкетування. Такі маркетингові опитування дають музейним працівникам змогу вивчити основні групи відвідувачів, їхні інтереси та побажання.

Нові можливості моніторингу надають інформаційні технології. Кожен сучасний музейний веб-сайт має лічильник відвідувань, багато з них містять анкети для відвідувачів, за допомогою яких збирається інформація для подальших маркетингових досліджень. До того ж сучасні інформаційні технології значно прискорюють і здешевлюють проведення спеціалізованих і вибіркових маркетингових опитувань.

Сьогодні гостро проявляються тенденції до скорочення життєвого циклу товарів і послуг, посилюється прагнення людей до новизни і різноманіття. Активніше змінюються інтереси споживачів – звідси тенденція до подрібнення ринків. У такій ситуації успішність маркетингових стратегій визначається точністю сегментації аудиторій, можливістю коректувати пропозицію під швидко мінливий попит і утримувати інтерес за рахунок інтенсивної комунікації.

На початку XXI ст. музейний маркетинг – це диференційований (багатосегментний) маркетинг, заснований на індивідуалізованому підході до сегментів, для кожного з яких проводиться концентрований маркетинг. (Зокрема, окремі стратегії для школярів і ліцеїстів дитячої і підліткової вікових груп, для студентської молоді, для туристичних груп з інших регіонів України, що прибули в місто чи обслуговуються турфірмами міста, для інтуристів, для членів творчих гуртків чи спортивних секцій, для матерів з дітьми, для уїк-ендового сімейного дозвілля батьків з дітьми, для журналістів та представників бізнесу, для літніх осіб, для національної меншини, для конфесійної спільноти та ін.). Це зумовлено особливостями попиту, насамперед низьким рівнем соціального зацікавлення музейним продуктом, несистематичністю (поодинокістю чи стихійністю) його споживання та високим рівнем взаємозамінності музейного та альтернативних йому дозвіллєвих продуктів. Недиференційований маркетинг у музейній практиці застосовується набагато рідше.

Товари і послуги сфери культури в цілому, у тому числі музеїв і галерей, призначені для задоволення так званих потреб "високого порядку" – у самоствердженні, самоповазі, соціальній приналежності (відповідно до розповсюдженої концепції "ієрархії потреб" А. Маслоу).

Технології маркетингу надають товарам і послугам соціальне значення. Попит на товари і послуги, що пропонуються сферою культури, безпосереднім чином зв'язаний із соціально-психологічними мотивами людей, що відносять себе до певного суспільного кола. Саме тому комерційні музейні комунікації спираються на моделі соціального поводження, а саме:

приєднання до більшості;

прагнення придбати товар чи спожити послугу, щоб не "відстати від життя";

відповідати стилю життя визначеної соціальної групи,

бути модним;

виділятися з пересічної юрби;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація ефективного музейного маркетингу“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу
  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ