підкреслювати й демонструвати оточуючим власну винятковість й обізнаність.
Попит на музейні товари і послуги розділяють на потенційний і актуальний. Обсяг потенційного попиту оцінюється кількістю людей, які виявляють цікавість до культури. Актуальний попит визначається кількістю реальних теперішніх відвідувачів музеїв та покупців їхньої продукції. Кількісна різниця між потенційним і актуальним попитом – предмет професійних зусиль музейних маркетологів. Обсяг попиту на музейний продукт залежить від багатьох чинників, але, що найважливіше, піддається цілеспрямованому впливу.
Практично в усіх музеях України має місце значний розрив між потенційним та актуальним попитом, тобто існує дуже велика частка людей з відповідними культурними запитами, які не знають про пропонований музейний продукт, а тому і не стають його споживачами. Таким чином, сьогодні в музейному маркетингу необхідно розвивати насамперед "завойовницькі" маркетингові стратегії, спрямовані на інформування потенційної аудиторії і рекламу музейної пропозиції.
Стосовно тих, хто знає, але не споживає, доцільно застосовувати стимулюючі маркетингові стратегії, зорієнтовані на підвищення привабливості музейної пропозиції. Головне тут – розвіяти різного роду упередження, зв'язані зі стійкими уявленнями про застарілу, нудну й несучасну пропозицію багатьох музеїв.
Розширення актуального попиту за рахунок тих, хто споживає конкуруючі товари і послуги, здійснюється за допомогою корпоративних маркетингових стратегій, що спрямовані на формування спільних проектів і програм, а також спільного продукту з організаціями, що пропонують конкуруючі товари і послуги у сфері дозвілля. Практика показує, що часто конкуренція тут виявляється штучною й існують величезні можливості для об'єднання зусиль і взаємовигідної співпраці.
Важливого значення музейні маркетологи надають налагодженню й підтримуванню регулярної комунікації між музеєм та його постійними клієнтами (фізичними і юридичними особами). У кожному західному музеї існують спеціальні банки даних (досьє) постійних клієнтів та введені посади спеціальних працівників, у професійні обов'язки яких входить підтримування інформаційного діалогу з цими клієнтами (зазвичай ними є солідні персони, відомі політики, вчені, бізнесмени, спортсмени, журналісти, представники шоу-бізнесу і творчих професій та інші представники елітного бомонду, а також фірми, які дбають про розвиток власного іміджу й внутрішньої корпоративної культури).
Українському музеєві для формування такого банку даних за вихідну основу може послужити Книга відгуків, у якій відвідувачі діляться своїми побажаннями і враженнями від знайомства з музеєм. Надалі музеєві необхідно підтримувати інформаційний зв'язок з цими відвідувачами, знайомити їх з новими музейними проектами та акціями шляхом поштових розсилок, персональних урочистих карток-запрошень на ці акції тощо. Звичайною практикою стають комп'ютерні розсипки (e-mail) музейних анонсів і прес-релізів в офіси усіх фірм місцевого населеного пункту (потенційні бізнес-партнери або корпоративні клієнти), а також підтримування щоденних інтерактивних комунікацій з туристичними фірмами й екскурсійними бюро.
Загалом же інформаційні ресурси і технології у XXI ст. стають базовою інфраструктурою музейного маркетингу. Тенденція останніх десятиліть – переміщення маркетингових технологій у віртуальний світ: Інтернет, спеціалізовані інформаційні мережі [74].
Сучасні інформаційні технології і комунікаційні можливості Інтернету дають змогу зберігати стійкість наявних ринків, активно їх розширювати і формувати нові, створювати спеціальну пропозицію для різних сегментів ринку, використовувати широкий спектр маркетингових стратегій.
Успішні стратегії комерційного музейного маркетингу акцентовані на збільшенні кількості продажу. Як показує практика, презентація, реклама та просування пропозиції музею у відкритому інформаційному просторі все-таки збільшують обсяги продажів [80]. Віртуальні книжкові магазини, комп'ютерний продаж і бронювання квитків, реклама на банерах і обмін посиланнями в Інтернеті різко збільшують аудиторію й обсяги продажу. Розгортання музеями маркетингових стратегій в Інтернеті викликає зростання відвідуваності й обсягів продажу не лише у віртуальному просторі, а й у реальних музейних крамницях, салонах, під час відвідувань виставок, музейних експозицій та інших культурних акцій, проведених музеєм. Фактично сучасні інформаційні технології забезпечують доступність музейної пропозиції для глобальної аудиторії. Отже, комерційний успіх формується в результаті масштабу комунікації.
Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація ефективного музейного маркетингу“ на сторінці 4. Приємного читання.
