Господи, Боже мій, просо сухе!
О, мій Боже, просо сухе!
Боже, що нам несеш дощову воду!
Дяка Богу!
«Поезії обставин», власне, відображають буденне життя африканця. Характерною рисою поезії Чорної Африки є те, що вона не обмежена певним простором і часом. «Вона ритмізує повсякденне життя, — справедливо писав Леопольд Седар Сенгор. — Вона в погляді чоловіка, вона в словах жінки, вона віншує весілля, вона оплакує похорони».
У повному буянні сил від чого ти помер?
Даремно дитинча своє втішав
І ось пішов від нас! Чому?
Ти стрімко так пішов!
О! Біднеє дитя, тремтиш, йдучи від нас.
Смерть — то мов довгий сон життя.
О! Ти пішов так стрімко!
Дитино, чом померла ти?
Для африканських традиційних суспільств характерним є справжній культ слова. Силу слова прославляли, слово звеличували за його магічні властивості. Коли поетичне слово ставало об’єктом аналізу, народжувалися тексти самопізнання, в яких відображались особистість поета, її роль у житті традиційного суспільства, в осягненні філософських засад буття.
Я мов небесне склепіння, я мов простір для зустрічі. Дивно. Те, про що дізнаються тепер, існувало й раніше, Те, що трапляється зі мною, вже було: ритм.
Я даю захопити себе потоком,
Це — перетворення.
Началом усіх начал слова Є коронована жирафа.
Жирафа коронована каже: «Я ГОВОРЮ...»
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Кому належить пріоритет плавання навколо Африканського континенту?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО. СУЧАСНІ КУЛЬТУРНІ ПАРАДИГМИ“ на сторінці 33. Приємного читання.
