Розділ 3. ІСТОРИКО-РЕГІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТУРИ

Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів

Для розуміння етносу важливе значення мають запропоновані Ю. В. Бромлеєм додаткові терміни «етнікос» та «етносоціальний організм»[42]. Коли йдеться про народ (етнос), мається на увазі етнікос. Саме етнікос мав коріння свого існування у діахронній інформації, в наявності своєрідної етнічної пам’яті, в комплексі етнічних традицій. Тобто етнос зберігає певний набір умовних знаків, і використання, навіть спорадичне, цих знаків служить засобом самоідентифікації, демонстрації своєї належності до певного етносу. Інша річ — етносоціальний організм, одним із видів якого є нація. Для її існування важливі не так діахронні, як синхронні зв’язки, не так пам’ять і традиція, як повсякденна діяльність і спілкування, розв’язання повсякденних загальних завдань, координація діяльності для їх вирішення. Приміром, українці Канади безумовно є часткою українського народу (етнікосу), але не можуть бути складовою частиною української нації. І річ не в територіальній єдності чи відособленості, а в збереженні або у втраті інформаційного спілкування.

Отже основними ознаками етносу виступають: єдність походження, етнічна територія, етнічна культура, мова, етнічна назва і самоназва, етнічна самосвідомість.

Умовою поступового формування етносів була щільність інформації як у синхронному, так і в діахронному плані. Комунікації у первісних колективах засновані на взаєморозумінні усної мови для всіх їхніх членів. Тісне спілкування людей підтримує це взаєморозуміння, не дає діалектам перерости в окремі мови. Саме порушення спілкування внаслідок розселення нових землеробських і скотарських спільнот зумовило виокремлення й самостійний розвиток колись пов’язаних між собою за походженням, мовою та культурою праетносів. За відсутності письма синхронні інформаційні зв’язки були щільнішими в межах локальних виробничих груп, землеробських селищ, а загальноплемін-на й міжплемінна інформація передавалася вряди-годи. Лише з появою класового суспільства й пов’язаних із ним великих поселень, поглиблення розподілу праці, збільшення щільності населення, а також виникнення писемності зросла й інтенсивність комунікацій. Саме в цей період формуються стародавні народності. Процес етногенезу на цьому не зупиняється, він триває протягом усієї первісної, а також давньої і ранньосередньовічної історії, але інтенсивність його зменшується. Нові етноси виникали з наявних шляхом їх розщеплення, диференціації, або шляхом асиміляції (інтеграції). Внаслідок двостороннього балансу цих процесів сформувалися мовні сім’ї народів, а отже і сучасні етноси, генеалогічна класифікація яких на сьогодні виглядає наступним чином.

1) Індоєвропейська сім’я мов — найбільша з усіх мовних сімей. У ній понад десять гілок:

— Індоарійська — до неї входять мови: гіндустані, бен-галі, пенджабі та ін.

— Іранська об’єднує понад двадцять мов: перську, афганську, таджицьку, осетинську, курдську та ін.; до іранських належать і мертві мови — давньоперська, пехлеві, скіфська та ін.

— Летто-литовська (балтійська) — об’єднує мови литовську, латиську, латгальську (на сході Литви) і мертву прусську. Вчені вказують на спорідненість балтійських і слов’янських мов.

— Слов’янська з трьома підгрупами — східнослов’янською, західнослов’янською, південнослов’янською.

— Германська об’єднує такі поширені мови, як англійська, німецька, голландська, шведська, норвезька, данська, ісландська та ін.

— Романська об’єднує п’ятнадцять мов: іспанську, португальську, французьку, італійську, румунську, молдовську (дуже близька до румунської) та ін. До романської гілки належала й мертва латинська мова, яка справила великий вплив на розвиток усіх романських мов.

До індоєвропейських належать також кельтські мови (ірландська, шотландська, бретонська та ін.), сучасна грецька й давньогрецька, албанська, вірменська, хеттські і тахарехські (відомі тільки з пам’яток писемності) мови.

2) Фінно-угорська (уральська) сім’я мов поділяється на дві гілки:

— Угорська об’єднує мови: угорську (мадярську), мансійську (вогульську) і хантийську (остяцьку).

— Фінська об’єднує мови: фінську (суомі), естонську, карельську, комі-зирянську, комі-пермяцьку, удмуртську, марійську, мордовську та ін.

3) Тюркська (алтайська) сім’я об’єднує понад тридцять мов: турецьку, узбецьку (в Узбекистані й Афганістані), азербайджанську (в Азербайджані й Ірані), татарську, туркменську, башкирську, казахську, киргизьку, чуваську, алтайську (ойротську) та ін.

4) Семіто-хамітська (афразійська) сім’я мов. Єдності думок про розгалуження цієї сім’ї на гілки поки що немає. Проте можна говорити про вичленуван-ня семітської, берберської, кушитської і чадської. Найпоширенішою сучасною мовою семітської гілки є арабська, якою розмовляють жителі всіх арабських країн.

5) Кавказька сім’я мов різноманітна, ступінь спорідненості неоднаковий і недосить вивчений. Основні гілки:

— Картвельська (іберійська) об’єднує грузинську, що має давню писемність і літературну форму, занську (мінгрело-чанську) і сванську мови.

— Абхазо-адигейська об’єднує кабардино-черкеську, адигейську, абхазьку й абарзинську мови.

— Нахсько-дагестанська — об’єднує аварську, лезгинську, лакську, даргинську, чеченську, інгуську та інші мови. Не всі мови Кавказу мають писемність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ІСТОРИКО-РЕГІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТУРИ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи