Розділ «5. Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері»

Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері охоплює систему морально-етичних принципів ділового спілкування, які уможливлюють найефективнішу взаємодію суб'єктів професійної, підприємницької, комерційної діяльності - колег, службовців, партнерів та ін. Якщо спілкування у родині чи у колі друзів має переважно безпосередній характер і орієнтоване на гармонізацію стосунків заради них самих, то ділове спілкування опосередковане певною справою - професійним чи комерційним інтересом (інтересами) тощо. Виникає воно на засадах різних форм діяльності, внаслідок чого формується відмінна від інших комунікативних практик морально-етична культура. Задля успіху в професійній, економічній діяльності суб'єкти ділового спілкування мають виходити з того, що їх колега (партнер) завжди є особистістю, гідною поваги, довіри, фахівцем у своїй справі, у взаємодії з яким необхідно досягти продуктивного (ефективного, взаємовигідного) співробітництва. Тому оволодіння нормативною базою ділової культури (культури ділового спілкування) є необхідною умовою продуктивного співробітництва у будь-якій сфері професійної діяльності.

5.1. Специфіка службового етикету

5.2. Морально-етичні засади культури бізнес-стосунків

Культура міжособистісних стосунків у бізнесі послуговується моральним кодексом національних бізнес-культур, зокрема етикою бізнесу (діловою етикою).

Етика бізнесу - складова корпоративної етики, сукупність принципів, узгоджених із вимогами загальнолюдської моралі, які відображають рівень моральності, соціальної відповідальності суб'єктів економічної діяльності (підприємства, корпорації); прикладна наука, що досліджує проблеми зв'язку бізнесу і моралі.

Функціонування моралі у сфері комерційної та підприємницької діяльності є суперечливим процесом, на підставі чого деякі вчені стверджували про принципову несумісність бізнесу і моралі. Так, відомий шотландський філософ та економіст Адам Сміт (1723-1790) наполягав на тому, що в бізнесі існує лише один вимір відповідальності, який вимагає підвищувати свій прибуток настільки, наскільки це дозволяють "правила гри*. Французький поет Шарль Бодлер (1821-1867) взагалі вважав комерцію найпідлішою і найогиднішою формою людського егоїзму.

Фундаментальними проблемами зв'язку бізнесу і моралі є усвідомлене введення партнерів або клієнтів в оману, хабарництво, примус, дискримінація, соціальна безвідповідальність, тобто найбрутальніші прийоми, до яких іноді вдаються у процесі комерційної чи підприємницької діяльності. Так, найпоширенішою формою ганебної поведінки у бізнесі є обман - маніпулювання людьми через подання їм усвідомлено неправдивої інформації. Реалізується це шляхом навмисного спотворювання або фальсифікації інформації, нечесної реклами, надання хибних даних щодо гарантійних термінів продукції, фінансових можливостей компанії тощо.

Проявом суперечності між мораллю та бізнесом є хабарництво - різновид маніпулювання людьми за допомогою впливу на них через матеріальне заохочення. Хабарі породжують конфлікт між службовцем і тією організацією (компанією), в якій він працює. Найчастіше до комерційних хабарів вдаються задля проникнення на нові ринки, забезпечення збуту продукції, впливу на державну політику тощо. Тому в багатьох західноєвропейських країнах вартість подарунків як символу доброзичливих партнерських відносин чітко обмежена. Нерідко подарунки вважають взагалі неприйнятними, оскільки вони можуть бути специфічним способом тиску на партнера.

До аморальної поведінки у сфері ділових відносин належить застосування примусу - впливу на людей (службовців, партнерів тощо), компанію за допомогою сили чи погроз. У підприємницькій діяльності можуть погрожувати застосуванням адміністративних заходів, навмисним псуванням продукції тощо. У службовій сфері вдаються до таких форм примусу, як відмова у посаді, звільнення, наклеп. Різновидом примусу є здирство - наполеглива вимога певної особи врахувати 'Ь матеріальні інтереси, що супроводжується примусом, погрозами, насильством. Проявом аморальної поведінки у бізнесі є крадіжка - привласнення людиною того, що не належить їй на правах власності (нечесне одержання інформації, підроблювання продукції, маніпулювання цінами тощо).

Про низьку культуру бізнесу свідчить дискримінація - необ'єктивне ставлення до людей через їх расову, національну, релігійну, статеву належність. У діловій сфері вона полягає у наданні людині, групі осіб переваг на основі критеріїв, які не стосуються їх діяльності.

Типовий приклад тендерної дискримінації у бізнесі наводить сучасний американський теоретик ділової етики Д.-Дж. Фрітцше ("Етика бізнесу. Глобальна і управлінська перспектива"), який апелює до відомого випадку, що стався у 1988 р. з редактором-менеджером американської газети "Las Vegas Review-Journal" Мері Хауш. Цю жінку, яка мала досить високий рівень професіоналізму, звільнили з посади заступника головного редактора, а потім зовсім відсторонили від керівництва газетою. Цьому передували моральний і психологічний пресинг, відсторонення від вирішення кадрових питань, добору статей для газети, відвідування засідань керівників редакційних відділів, винесення їй догани за вигадане запізнення. Коли вона звернулася із клопотанням про відновлення на посаді до місцевої Комісії штату Невада із захисту рівноправ'я, її взагалі звільнили з роботи. Лише після рішення Федеральної комісії з рівних можливостей щодо права на працю М. Хауш повернулася на своє робоче місце.

Світова практика свідчить, що подолання суперечностей між бізнесом і мораллю є не гіпотетичною мрією, а реальністю, навіть економічною необхідністю. Бізнес, попри свою утилітарну сутність, повинен і може бути морально вмотивованим, тобто узгоджуватися зі вселюдськими етичними принципами. Тому успішнішими у світі є компанії, які діють на моральних і етичних засадах.

Одним із яскравих прикладів єдності моралі та бізнесу є "тайленоловий" інцидент, який стався із відомою компанією Johnson&Johnson у 1982 р. Коли на її адресу почали надходити листи із повідомленнями про те, що у тайленолі - одному із найміцніших анальгетиків знайшли цианіт, який спровокував смертність у багатьох американських штатах, дирекція фірми, незважаючи на втрати, відкликала весь товар із роздрібної торгівлі, призупинила його рекламу. Торгівля всіх форм тайле-нолу різко скоротилася, що коштувало компанії приблизно 100 млн дол. Суспільство поставилося до такого вчинку з належною повагою. Завдяки суспільній довірі, ефективному маркетингу до кінця 1985 р. обсяг продажу тайленолу сягнув рекордного рівня.

За твердженням сучасного американського дослідника Р.-Т. де Джорджа, зв'язок між бізнесом І мораллю набагато глибший, ніж це здається на перший погляд. Адже підприємці очікують від працівників не лише високої продуктивності праці, а й чесності, відповідальності; партнери, які укладають контракт, розраховують на його виконання. Сучасний бізнес неухильно контролюється засобами масової інформації, різними екологічними рухами, організаціями, які істотно впливають на імідж компаній, їх менеджменту, продукції тощо. У багатьох провідних компаніях Західної Європи та США розробляють моральні норми поведінки, етичні кодекси. Галузеві асоціації, міжнародні асоціації з цією метою створюють універсальні кодекси: ISO 9000 (стандарти Міжнародної організації зі стандартизації), японський ESC 2000 Code, " Принципи Саллівана " та ін. Суб'єкти бізнесу самостійно вирішують, що для них морально припустиме, що ні. Послуговуючись моральними імперативами, багато інвестиційних фондів принципово не вкладають кошти в цінні папери компаній, що виробляють горілчані напої, тютюнові вироби, зброю. Компанія Motorola принципово не здійснює платежів у країнах, де поширене хабарництво.

Формування високої підприємницької моралі невіддільне від моральної відповідальності бізнесу перед суспільством за можливі негативні наслідки його діяльності.

Сучасна бізнес-етика вимагає дотримання законів і поваги до звичаїв народу, фундаментальних норм суспільної моралі, уникнення обману, корупції, хабарництва тощо.

Наявність етичного кодексу ще не гарантує дотримання його вимог. Для контролю за цим у СІЛА, наприклад, існує Better Business Bureau - "Бюро бездоганного бізнесу" (БББ) - недержавна комерційна організація, учасниками якої є фірми, які поділяють її моральні принципи, тобто намагаються вести чесний бізнес. По суті, БББ є спілкою визнаних у світі компаній, які виробили певні кодекси поведінки і стежать за їх дотриманням. їй довіряють понад 94% американців, а 74 % їх купують речі лише в магазинах фірм-учасниць цієї організації.

Узагальнюючи теоретичний доробок класичної етики, сучасний американський соціолог Л. Хосмер запропонував універсальний поведінковий алгоритм збалансування моральних цінностей і бізнесу (всесвітні принципи етичної поведінки в бізнесі):

1. Ніколи не чини так, щоб нашкодити своїм довгостроковим інтересам або інтересам організації, в якій працюєш (вчення Протагора про особисті інтереси).