У 1990 р. в Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який проголосив відродження Всеукраїнської спілки краєзнавців (головою правління спілки є академік НАН України Петро Тронько).
У 90-х роках оновлена Спілка краєзнавців здійснила ряд важливих заходів. Була продовжена практика проведення республіканських та регіональних конференцій, засновано Всеукраїнську краєзнавчу премію імені Дмитра Яворницького, започатковано довгострокові програми "Пам'ять втрачених сіл"та створення в Києві Пантеону пам'яті видатних діячів української державності, науки і культури, які поховані далеко за межами рідної землі; випущено збірник матеріалів "Репресоване краєзнавство", заплановано багатотомне видання "Реабілітовані історією" та ін. З 1992 р. відроджено журнал "Київська старовина", з 1995 р. - Історичне товариство Нестора-Літописця. З 1993 р. почав виходити науково-популярний журнал "Краєзнавство". З 1995 р. у Чернігові виходить журнал "Сіверський літопис". У 1996 виходить газета "Краєзнавство і туризм". У різних регіонах виходять нариси про окремі міста і села.
У квітні 1993 р. Міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнську спілку краєзнавців.
У 1991 р. створено Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, який перетворився на головний центр археографічних досліджень та публікацій історичних документів в Україні. З 1992 р. діє програма "Архівна та рукописна Україніка". Мета програми - створення національного банку інформації з документальних джерел (архівна Україніка, книжкова Україніка та ін.) як базового історико-культурного потенціалу гуманітарної царини знань українського народу. У 1994 р. засновано Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, як центр, що координує дослідження з архівознавства. У Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського працює Інститут архівознавства.
У грудні 1996 р. відбувся Другий з'їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців. У вересні 1997 р. в Харкові пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Історичне краєзнавство і культура". У жовтні 2003 р. у Києві відбувся третій з'їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців.
З доповіді голови правління Спілки краєзнавців П.Тронька на III з'їзді Всеукраїнської спілки краєзнавців: "З досвіду обласних краєзнавчих організацій:
Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині. За його ініціативою встановлено пам'ятні знаки на честь відомих місцевих краєзнавців - С.Липка (у Любарі) і Г.Богуна (у с. Бистрику Коростенського району), до 850-річчя Болохівської землі (Любар) і на могилі древлянського князя Ігоря у селі Немирівці поблизу Коростеня. Товариство практикує проведення науково-краєзнавчих конференцій не лише в обласному центрі, а й у Бердичеві,
Новограді-Волинському, Коростені, Любарі, Малині та інших районних центрах області. Організація перша в Україні не лише за кількістю наукових закладів, а й за випуском краєзнавчої літератури, для чого створено спеціалізоване видавництво "Волинь".
Волинська обласна організація. Останнім часом відкрито пам'ятники засновнику Любомля князю Васильку, князю Володимиру Святославовичу у с. Зимному, Адаму Киселю в Низкиничах, В. Липинському у Затурцях, М.Грушевському у Луцьку, музей-кімнату видатного математика Михайла Кравчука, проведено краєзнавчі конференції у музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному, селах Четвертня (до 1000-річчя), Старий Чорторийськ (до 900-річчя), Любомлі, Маневичах. Створенонові осередки Спілки у Нововолинському, Володимирі-Волинському, Ковелі, Любомлі.
Хмельницька область. За ініціативою обласної організації відбулися конференції, присвячені Устиму Кармалюку, Юхиму Сіцинському, Миколі Леонтовичу, Григорію Костюку, Дмитру Прилюку, відкрито меморіальні дошки в Дунаєвцях видатному краєзнавцю Федору Шевченку, видано чимало літератури з історії міст і сіл. Велику допомогу в розвитку краєзнавчого руху в Хмельницькій області надає Національний Кам'янець -Поділський педагогічний університет, який регулярно проводить науково-практичні краєзнавчі конференції.
Херсонський обласний осередок Спілки провів Міжнародну наукову конференцію "Пам'ятні дати в історії рідного краю".
На Черкащині відбулися історико-краєзнавчі конференції пам'яті першого голови правління облорганізації Спілки, лауреата премії ім. Д.Яворницького П.Соси та до 100-річчя відомого уманського краєзнавця Г.Храбана, регіональні конференції у Каневі, Звенигородці, Христинівці, Чигирині. Облорганізація Спілки провела Першу науково-практичну конференцію "Черкащина в контексті історії України". Черкащина має найбільш розгалужену мережу міських і районних краєзнавчих осередків. У Лисянці діє краєзнавча спілка "Витоки", яка започаткувала видання журналу "Добридень", має власну Інтернет-сторінку, на якій розміщується інформація про її роботу. Засновано краєзнавчу премію імені уродженця району історика Іллі Шульги. Місцеві дослідники працюють над створенням "Енциклопедичного довідника Лисянщини". У Монастирищенському, найвіддаленішому від Черкас районі працює понад 70 краєзнавців, згуртованих у 8 первинних осередках. Видане ґрунтовне комплексне дослідження про історію Монастирищини. Маньківська краєзнавча
організація, що налічує 50 активістів, випускає газету "Маньківський літопис". Складено Словник походження півтори тисячі прізвищ мешканців району, нарис про історію заснування всіх сіл району.
Сумське історико-краєзнавче товариство "Спадщина" значно пожвавило роботу не лише в обласному центрі, а й у районах, а нещодавно створено товариство Спілки в м. Конотопі. На Сумщині проведена вже У-та наукова історико-краєзнавча конференція.
Рівненське обласне краєзнавче товариство об'єднує 246 членів, які успішно працюють у міських організаціях.
У Львові вже декілька років існує Товариство прихильників фортець, видається науково-популярна література про історію цих унікальних споруд середньовіччя.
Івано-Франківська організація об'єднує 150 дослідників рідного краю, серед них 15 лауреатів обласної історико-краєзнавчої премії ім. Івана Крип'якевича і 19 - пам'яткоохоронної ім. Івана Вагилевича. Краєзнавцями області за звітний період видано велику кількість краєзнавчої літератури, зокрема серію книг "Славні галицькі родини".
Чернігівською облорганізацією Спілки у міжз'їздівський період проведено 20 наукових заходів з різних проблем регіональної історії. Причому відбувалися вони не лише у визнаних наукових центрах області - Чернігові та Ніжині, а й у Новгороді-Сіверському, Сосниці, Славутичі, Седневі, Батурині, Тростянці, Автуничах, Шестовиці.
На Харківщині змістовну краєзнавчу роботу проводить обласна Спілка краєзнавців, клуби "Краєзнавець" при бібліотеці імені В.Короленка і харківському Будинку вчених, обласній станції юнацького туризму та краєзнавства, при школах Харкова й області, зокрема, в Будах, Бабаях, Валках, Чугуєві, Люботині, Барвінковому.
Клуб "Краєзнавець", який у 2003 році урочисто відзначив 25-річчя свого існування, є справжнім флагманом краєзнавчої роботи на Харківщині. Він об'єднує понад 100 краєзнавців, різних за фахом, рівнем освіти, віком, закоханих в історію Слобожанщини. На щомісячних засіданнях (читаннях), яких з 1978 року відбулося близько 300, розглядалися найрізноманітніші теми: історія минулого краю, охорони пам'яток історії та культури, діяльність і життя видатних земляків тощо. Значною подією стало видання "Валківської енциклопедії".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історичне краєзнавство» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ I. РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ“ на сторінці 10. Приємного читання.