Розділ II. ДАЛЕКОСХІДНИЙ ЇЇ КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОН

В умовах кризи феодального устрою сьогунським урядом робляться спроби виправити поведінку людей шляхом повернення звичаїв старовини, що в період загального прагнення почуттєвих радощів життя не знаходить адекватного розуміння. Мистецтво продовжує потурати смакам городян, втрачаючи іноді справжній дух творчості. Не змогла стати гідною спадкоємницею побутової повісті укій-О-дзосі оповідна література, яка виникла в цей час й представлена багатотомними книгами для читання (йоміхон), оповіданнями в малюнках (куса-дзосі), книгами дотепності (сяре-бон), а також комічними (коккей-бон) і сентиментальними (ніндзьо-бон) книгами.

У п'єси Кабукі проникає підступність і жорстокість, вистави дзьорурі являють собою набір окремих сюжетів. Виходом зі складного становища в поезії, де жанр хайкай знизився до тривіальних віршів, стали жартівливі вірші сенрю й кьока, а в живописі — виникнення пейзажного жанру укійо-е, друкування багатобарвних картин нісікі-еу поява малюнків з натури видів Кіото. Все це відбувається на тлі пожвавлення культурних контактів із Заходом, вплив яких відчувається досить швидко, зокрема в запозиченні живописом закону перспективи та інших важливих прийомів малярської техніки аж до західного стилю в цілому. Учені кокугаку роблять спробу через студіювання японських класичних книг з'ясувати справжній шлях Японії (до початку іноземного впливу!), та їхній націоналістичний пафос не відповідав реаліям часу, що кликали країну до освоєння культурних напрацювань людства. Виправданим стало виникнення европознавства як підґрунтя такої діяльності. Завдяки знайомству з голландськими джерелами починається бурхливий розвиток багатьох сфер знань, передусім прикладного характеру, серед учених лунають заклики до встановлення Японією інтенсивних торгових і культурних відносин із західними державами, з'являються паростки суспільно-реформаторської діяльності, що живляться політичними та економічними ідеями, народженими на Заході. Країна опинилася біля межі, за якою для неї мала початися нова епоха.

Рекомендована література:

Иофан Н. А. Культура древней Японии. Москва, 1974.

Искусство Японии. Москва, 1965.

История всемирной литературы. В 9 т. Москва, 1984. Т. 2; 1985. Т. З

Ито Н., Миягава Т., Есидзава Т. История японского искусства. Москва, 1965.

Конрад И. И. Запад и Восток. Москва, 1961. Конрад Н. И. Избранные труды. Синология. Москва, 1977.

Конфуцый. Я верю в древность. Москва, 1995. Маркарьян С. Б., Молодякова 3. В. Праздники в Японии. Москва, 1990.

Николаева Н. С. Декоративное искусство Японии. Москва, 1972.

Николаева Н. С. Японские сади. Москва, 1975. Проблема человека в традиционных китайских ученнях. Москва, 1983.

Пронников В. А. Икебана, или Вселенная, запсчат-ленная в цветке. Москва, 1985. Роули Джордж. Принципи кнтайской живописи. Москва, 1989.

Самохвалова В. И. Традиционние японские искусства. Москва, 1989.

Театр и драматургия Японии. Москва, 1965. Человек и мир в японской культуро. Москва, 1985. Шнеерсон Г. Музикальная культура Китая. Москва, 1952. Японский феномен. Москва, 1996.

Рекомендована література:

Бродский В. Искусство Японии VI—XVI вв. // Всеобшая история искусства: В 6 т. Москва, 1964. Т. 2.

Васильєв Л. С. Культи, религии, традиции в Китае. Москва, 1970.

Васильєв Л. С. Древний Китай: В 3 т. Москва, 1995. Гришелева Л. Д. Формирование японской нацио-нальной культури: Коней XVI — начало XX века. Москва, 1986.

Губер А. А., Ким Г. Ф., Хейфец А. Н. Новая история страм Азии и Африки. Москва, 1982. Завадская Е. В. Восток на Западе. Москва, 1970.