Розділ «Тема 30. Кочівники Північного Причорномор'я і Середньовічний Крим»

Рис. 30. Садиба середньовічного Херсонеса з капличкою-усипальнею на передньому плані (реконструкція О. Л. Якобсона)

Головну міську магістраль, ділячи її на майже рівні частини, перпендикулярно перетинали поперечні вулиці, а паралельно до неї проходили поздовжні. Головна вулиця виходила на площу, де височів храм. Тісно забудовані житлові квартали розміщувалися з обох боків від неї і терасами спускалися до моря та гавані.

Монументальна архітектура представлена в Херсонесі культовими спорудами. Базиліки, хрестовокупольні храми, невеликі каплиці зводилися майже у кожному кварталі і багато в чому визначали архітектурне обличчя міста. Зокрема у східній частині Херсонеса міститься так звана Уваровська базиліка. Судячи з її місцеположення, розмірів та облаштування, саме вона могла бути тим кафедральним собором, де вінчався (а також хрестився) князь Володимир Святославич із принцесою Анною. Разом з іншими сакральними будівлями цей храмовий комплекс займав цілий квартал.

Міцні фортифікаційні споруди не вирізняються якимись оригінальними архітектурними рішеннями, хоча й були виконані на високому для свого часу рівні. Під час будівництва використовувалися також залишки античних споруд. Особливу увагу привертає так звана вежа Зенона, зведена над портом у південному кінці оборонної лінії.

Наприкінці XIII ст. й без того захирілий Херсонес зазнав нападу ординців Ногая і після цього поступово занепав.

Рекомендована література

1. Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.

2. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1986. Т. 3.

3. Бліфельд Д. І. Давньоруські пам'ятки Шестовиці. Київ, 1977.

4. Брайчевськіш М. Ю. Походження Русі. Київ, 1968.

5. Давня історія України: У 3 т. Київ, 2000. Т. 3.

6. Древняя Русь. Город, замок, село. Москва, 1985.

7. Древняя Русь. Быт и культура. Москва, 1997.

8. Історія української культури: У 5 т. Київ, 2001. Т. І.

9. Корзухииа Г. Ф. Русские клады IX—XIII вв. Москва; Ленинград, 1954.

10. Кучера М. П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. Киев, 1987.

11. Кучера М. П. Слов'яно-руські городища VIII—XIII ст. між Саном і Сіверським Дінцем. Київ, 1999.

12. Моця А. П. Погребальные памятники южнорусских земель IX—XIII вв. Киев, 1990.

13. Моця О. П. Населення південноруських земель IX—XIII ст. (За матеріалами некрополів). Київ, 1993.

14. Плетнева С. А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Материалы и исследования по археологии СССР. 1958. № 62.