РОЗДІЛ IV АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї

Археологія України


Тема 17. Грецька колонізація і виникнення античних поселень


Поняття антична цивілізація використовується для визначення культурно-історичних ознак, притаманних розвиткові грецького і римського суспільств. До ареалу античної ойкумени входило й Північне Причорномор'я, де греками були засновані поліси, які згодом стали центрами значних територіальних державних утворень.

Історію та культуру цих центрів вивчає антична археологія, оскільки археологічні джерела є основними у висвітленні проблем, пов'язаних із соціально-економічним, політичним і культурним розвитком грецького населення. Значну інформацію, необхідну для вивчення епохи античності, містять також епіграфічні й нумізматичні пам'ятки та писемні джерела, де згадуються окремі епізоди, пов'язані з подіями, що відбувалися у Північному Причорномор'ї. Кореляція цих категорій джерел з даними археології дає можливість реконструювати політичний та соціально-економічний розвиток античних центрів Півдня сучасної України, отримати важливу інформацію щодо побуту та релігійних уявлень грецького населення, його стосунків з негрецьким населенням регіону, а також зі світовими державами того часу.

Вагомий внесок в археологічне дослідження й вивчення різних аспектів історії та культури Березані, Ольвії та Нижнього Побужжя зробили Б. В. Фармаковський, Л. М. Славін, О. М. Карасьов, О. І. Леві, В. В. Лапін, С. Д. Крижицький, Ю. Г. Виноградов, А. С. Русяєва та ін.; При, Ні копія та Нижнього Подністров'я — Е. Р. Штерн, Л. Д. Дмитров, П.Н. Каришковський, А. I. Фурманська, І. Б. Клейман та ін.; Херсонеса та Північно-Західного Криму — К. К. Косцюшко-Валюжиніч, К. Е. Гриневич, Г. Д. Белов, С. Ф. Стржелецький, Е.І. Соломонік, В. О. Анохін та ін.; Боспорської держави — В. В. Шкорпіл, М. І. Ростовцев, С.О. Жебелев, В. Ф. Гайдукевич, В. Д. Блаватський, О. М. Зограф, І. Б. Зеест, М.І. Сокольський, Й. Б. Брашинський, Д. Б. Шелов та ін. Саме завдяки багаторічній самовідданій праці цих та багатьох інших вітчизняних дослідників кількох поколінь протягом XX— початку XXI ст. стало можливим написання цього розділу навчального посібника.


Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Зародження грецьких міст-держав



Нижнє Побужжя


Початок колонізації Північно-Західного Причорномор'я пов'язаний із заснуванням вихідцями з Іонії (в середині VII ст. до н. е.) першого поселення на острові Березань, який у давнину був півостровом (рис. 2). На початку VI ст. до н. е. з участю вихідців із Борисфена на узбережжі Дніпро-Бузького лиману була заснована Ольвія (рис. 3).

Процес колонізації Нижнього Побужжя вивчений загалом непогано. Неабияке значення для дослідження цього явища мало графіті на кістяній пластинці другої половини VI ст. до н. е., знайденій на о. Березань. Ця пам'ятка донесла до нас бачення колонізаційного процесу сучасниками, а можливо й прямими учасниками переселення. Спершу вихідцями з Мілета під заступництвом головного божества — Аполлона Лікаря був заснований Борисфен. Згадка у графіті магічного числа Аполлона — "сім" — дає підстави припустити, що засновниками нього поселення виступало всього кілька сімей. Отже, контингент колоністів на першому етапі був невеликим. На другому етапі відбувалося становлення Борисфена й закріплення переселенців у Нижньому Побужжі. Згодом виникають Ольвія та сільські поселення, що сприяло зростанню економічних можливостей єдиного Березансько-Ольвійського поліса. Останній етап колонізації пов'язаний з освоєнням земель на значних територіях Нижнього Побужжя й існуванням Ольвії під патронатом уже Аполлона Дельфінія.

Широкі дослідження дають можливість сьогодні провести кореляцію свідчень епіграфічних джерел з даними археології. З'ясовано, що освоєння греками Нижнього Побужжя розпочалося у другій чверті VI ст. до н. е., коли поселення, засновані вихідцями з Борисфену, з'являються на лівому березі Березанського лиману. Пізніше освоюється правий берег Буго-Дніпровського лиману і частково — його лівий берег.

План о. Березань

Рис. 2. План о. Березань:

a — розкопи; б — котлован; в — споруди нового часу

План Ольвії з позначенням розкопаних ділянок

Рис. 3. План Ольвії з позначенням розкопаних ділянок (за С.Д. Крижицьким)


Нижнє Подністров'я



Крим


Херсонес Таврійський, мабуть, засновано вихідцями з Гераклеї Понтійської та о. Делоса у третій чверті VI ст. до н. е. Виселення частини гераклеотів У Таврику зумовлювалося соціальною боротьбою у Гераклеї, перемогу в якій здобули аристократи. Частина демократично налаштованих громадян, змушених залишити Гераклею, заснувала поселення, жителями якого були переважно греки-дорійці.

У Північно-Східному районі Херсонеського городища не зафіксовано культурного шару архаїчного та ранньокласичного часу, проте знайдено кераміку другої половини VI—V ст. до н. е. Серед знахідок найбільш цікавими є черепки з прокресленими іменами — остракони. Це свідчить, що тут відбувалися вибори міських магістратів. Отже, є підстави стверджувати, що на зламі VI—V ст. до н. е. Херсонес уже існував як поліс.

Він виник на території, яку до появи греків заселяли племена носіїв кизил-кобинської культури або таври, які жили в умовах первісного ладу. Розселення греків-колоністів супроводжувалося збройним витісненням та знищенням аборигенів. Цим, певною мірою, зумовлювалися специфічні риси історичного розвитку Херсонеса протягом перших століть його існування. У Південно-Західному Криму освоєння греками нових територій відбувалося так званим дорійським шляхом, для якого було притаманним збройне підкорення тубільного населення.

Ще одним грецьким поселенням на Північно-Західному узбережжі Криму була Керкінітіда, яка являла собою невелике грецьке поселення. Першопоселенці мешкали в землянках і, ймовірно, обробляли земельні ділянки в безпосередній близькості від міста.


Східний Крим та узбережжя Керченської протоки


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Археологія України» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ IV АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • РОЗДІЛ І. КАМ'ЯНА ДОБА

  • Тема 3. Ранній та середній палеоліт

  • Тема 4. Верхній палеоліт

  • Тема 5. Мезоліт

  • Тема 6. Неоліт України

  • РОЗДІЛ ІІ ЕПОХА ЕНЕОЛІТУ-БРОНЗИ

  • Тема 8. Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу

  • Тема 9. Доба ранньої бронзи

  • Тема 10. Період середньої та перехід до пізньої бронзи

  • Тема 11 Доба пізньої та фінальної бронзи

  • РОЗДІЛ ІІІ ДОБА РАННЬОГО ЗАЛІЗА

  • Тема 13. Кіммерійці та їхні сусіди

  • Тема 14. Скіфи

  • Тема 15. Скіфія і хлібороби лісостепової та лісової смуг

  • Тема 16. Сармати. Пізні скіфи. Таври

  • РОЗДІЛ IV АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї
  • Тема 18. Особливості розвитку античних центрів Північного Причорномор'я у класичний період

  • Тема 19 Північне Причорномор'я за доби еллінізму (остання третина IV — середина І ст. до н. е.)

  • Тема 20. Античні держави Північного Причорномор'я в римський період (друга половина І ст. до н. е. — третя чверть III ст. н. е.)

  • Тема 21. Північне Причорномор'я в пізньоантичний період (кінець III — перша половина VI ст.)

  • РОЗДІЛ V ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ

  • Тема 23. Пізньоримський період і початок доби переселення народів (III—V ст. н. е.)

  • Тема 24. Культури слов'ян (склавінів і антів) V—VII ст.

  • Тема 25. Східні слов'яни (літописні племена) у VIII-X ст.

  • Тема 26 Ранньосередньовічні пам'ятки півдня України

  • РОЗДІЛ VI ЕПОХА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Тема 28. Русь у період раннього феодалізму

  • Тема 29. Період феодальної роздробленості

  • Тема 30. Кочівники Північного Причорномор'я і Середньовічний Крим