Припадком захований в чеській граматицї з 1571 р.[1274] взірець української піснї, знайомить нас з тим, як виглядала вона в серединї XVI в. Транскріпція піснї, записаної з других чи третїх рук (в Венеції!), правда, має в собі богато попсованого, але все таки її структура проглядає досить ясно і в сїй формі. Сю коротеньку баляду наводжу в цїлости, в можливій реконструкції[1275]:
Дунаю, Дунаю, чом смутен течеш?
Ой як мнї Дунаю, не смутно текти?
З дна мого студені жерелонька бють
А по серединї та риба мутить,
На верху Дунаю три роти стоять?
В турецькій ми ротї шаблями шермують,
В татарській ми ротї стрілками стріляють,
В волоській ми ротї — Стефан воєвода.
В Стефановій ротї та дївонька плаче
Ей дївонька плаче — й плачучи повідать:
Стефане, Стефане, Стефан воєвода!
Або мене пійми, або мене лиши!
Ащо минї рече Стефан воєвода?
«Красна дївонице! піймив би, дївонько,
Піймив би, дївонько, — неровня ми єсь!
Лишив би, дївонько — миленька ми єсь!»
Що рекла дївонька? «Пусти м'не Стефане,
Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий,
А хто м'не доплине — його я буду!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. Том VI. Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків» автора Грушевський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IV. Побут і культура“ на сторінці 7. Приємного читання.
