На вокзалі довідався, що на Миронівку залізниця перервана. На Гребінку треба ждать оказії.
Іду до Дніпра, може, пощастить доїхать пароплавом.
Комендант всього Дніпровського флоту сказав, що нормальний рух пароплавів часово припинено.
Пішов понад берегом вздовж стоячих пароплавів. Зірка на кашкеті багато значить.
Далі при бойовім кораблі — рух. Підходжу ближче і стаю з несподіваного враження. Зносять убитих на берег. Ще з десяток — на кормі, з-під брезенту видно ноги.
Придивляюсь тим, що на березі. Все молоденькі, 16–20 літ. Мимоволі зняв шапку і похилив голову. Як тоді в Каневі над дванадцятьма невинними. Підійш ов старший з матросів. Розказав про Трипільську трагедію. Вислано було на двох звичайних пароплавах кількасот комсомольців ліквідувать Зеленого.
Коли всі вийшли на берег, попали під сильний перехресний кулеметний огонь. Замаскована піхота зблизька розстрілювала цих молодих юнаків, що перший раз держали в руках зброю.
Урятувалось дуже мало, хто встиг вернуться на пароплав, що стояв при пристані. Другий заякоривсь дальше. Цей успів вернуться тілько з своєю командою. Той, що був при пристані, одійшов під нищівним огнем і викинувся на мілке при другім березі. Вночі, хто міг, дібравсь до берега.
Оці, що лежать, згинули на пароплаві.
Флотилія їх зняла, а Трипілля спалила гарматним огнем.
"А що з тими, що згинули на березі?"
"Дніпро поніс униз. їх скинуто у воду".
Довідавшись про мій клопіт, матрос показав невеликий гарний пароплав, що близько стояв на причалі.
"Отой скорий пароходик іде в Канів. Поспіши, бо він під паром. Може, капітан візьме".
Дібравсь до капітана, показав посвідчення, квит, губвоєнкому, прошу взять.
Капітан, людина симпатична, людяна, каже: "Взяв би з дорогою душею, та я залежний од пасажирів, як вони згодяться — їдьте!" Показав сходи наниз.
В гарному, оббитому темно-синім оксамитом (…) — п'ятеро. "Так і так, товариші, дозвольте їхать в Канів".
Показую папери, стою на витяжку. Обвертали і оглядали мої папери довго. Врешті один бритий одізвався:
"Ти з Канева, як там у вас?"
"У Каневі спокійно, коло Канева також спокійно".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Канів“ на сторінці 15. Приємного читання.