Розділ «Канів»

В Києві явився до губкомісара Павлова і як належить взяв розписку на доручений пакет.

З вигляду Павлов "б. офіцер і,можливо, кавалерист. Стрункий, високий, в добре допасованім убранні військового крою, лице красиве, бліде, з перетомленими очима. Трохи чути духами. Руки з вузькими долонями, довгі пальці, манікюр.

Досить пильно оглянув мене, дещо запитав.

В кінці запропонував зостатись в губвоєнкомі. Одповів йому, що одразу рішиться не можу, маю наречену. Павлов не налягав, радив пам'ятать, одначе.

Розшукав родичів Болбочана, де підтвердилась вість про його смерть. Як, коли і де — ніхто ще докладно не знав.

Пробув в Києві три дні. Несподівано спіткав механіка телеграфу з Запорожжя Матвія Петровича Цвіркуна. Працював він начальником колони зв'язку при штабі армії.

Всі мої два місяці назад були живі і здорові.

Там — власть Махна, котрий тепер тримається разом з Червоною армією і має поважну збройну силу.

Дізнавсь одночасно, що Червона армія переживає тяжкі хвилі. В Сибіру власть взяв адмірал Колчак і оголосився Верховним правителем Росії, признаним Англією і Францією. Його армія іде з-за Уралу на Волгу.

Генерал Денікін вийшов з кубанських степів. До його Добровольчої армії пристали кубанці, донці і терці. Сила велика, керується на Волгу, Москву і Україну.

Англія і Франція щедро помагають зброєю, одягом, харчами, медикаментами. Зайнято Харків, перейдено Дніпро. Там, одначе, затримано білих. Махно розгромив весь тил. Одбив Запорожжя і Синельникове.

На заході з-за Збруча перейшла з Галичини витіснена поляками стотисячна Галицька армія. З'єднавшись з армією Директорії, значно потіснила фронт, займаючи на Поділлі і Волині важні залізничні і адміністраційні осередки.

Червона армія б'ється одчайдушно скрізь. Виділились здібні знамениті командири і стратеги. Голосні прозвища Блюхера, Тухачевського, Чапаева на сході, Єгорова, Будьонного, Ворошилова, Думенка, Жлоби — на Центральнім фронті, Подвойського, Щорса, Боженка — на Західнім фронті.

Багато сил тратиться на погашення повстань різних отаманів.

Вдалось побувать на вічу з приводу вирушення на фронт міжнародової бригади.

Будучи близько трибуни, добре придививсь до виступаючих. Були то Раковський, Манільський, Мархлевський і Кон. Голова і члени уряду Укр. Радянської Соц. Республіки. Обидно трохи. Бессарабський жид і три поляки…

Перший — огрядний, червонолиций, з сильним специфічним акцентом. Другий, наймолодший, — добре одітий, красивий, вимова чиста. Третій — з вусами і борідкою, вигляд інтелігента. Літ 40–45. Четвертий — старий, худий, беззубий дуже, бідно одітий в старенький піджак і сіру кепку, що носе з 10 років. Голос зовсім тихий, шепелявий, як у беззубого. Видно, багато бачив і пережив, коли так не дбає про свій вигляд.

Півтори-дві тисячі молодих людей мало що чують з промов. Оркестр гра "Інтернаціонал". Проводжаючих небагато.

В місті бідно. Товарів не видно. В столовках і ресторанах можна дещо дістать.

Легше щось можна набуть на базарі.