Розділ «В службі Батьківщині»

Цей бій попередила уперта потичка за міст через р. Сула коло Лубен. Розвідка наскочила на момент, коли міст міновано, і вступила в бій з сильною охороною.

Повідомлений головний курінь поспішив на поміч, збив охорону, і міст було урятовано. Одстрілюючись з гармати і кулеметів, поставлених на платформі, ешелон оборони одійшов на Ромодан.

Богданівський полк скеровано на Лубни в далекий обхід, кінний полк пішов на Хорол з таким самим завданням.

В першім ешелоні був Волонтерський курінь, йому випало наступать по обох сторонах залізниці, маючи за собою республіканців. Наливайківці і богунівці зайняли крила.

Дорошенківський полк посувався в близькім резерві.

З легкі і 2 тяжкі батареї зайняли позицію. Видно, донесення розвідки були важні і належало сподіваться упертої оборони, і немалими силами.

Наступ розпочався і провадився по всіх правилах рухомої польової битви, при співпраці якнайтіснішій піхоти, кінноти, артилерії і зв'язку. Сильний огонь наших гармат спіткав не менше сильний і цільний противний огонь. Атакуючі курені попали під густий огонь замаскованих кулеметів і окопаної піхоти.

Змушені залягти, сотні продвигались наперед скоком, малими групами. Полкова і курінні кулеметні команди з 25 тяжких кулеметів старались погасить огонь оборони, помогти своїй піхоті підійти на одлеглість атаки на багнети.

Огонь оборони замітно слабне. Волонтери і республіканці кинулись в атаку; біжучи, почув, як щось різнуло над лівим оком, котре залило кров'ю. Велика лава вискочила з окопу, скоро одходе, тягнучи кулемети. Не стріляють. Захоплено з 15 полонених. Один з торбою робе перев'язку скоро і справно. Решта досить спокійна.

Далі видно другу лаву, що формується, одходячи в колону.

Дивний наш "ясир". Порядно одіті, в погонах, без червоних стрічок, на шапках значки. Говорять трохи зрозуміло. Чехи!

З полонених чехів сформовано бригаду, котра в остатнім літнім наступі 1917 р. вирізнилась великою одвагою і стійкістю в бою з переважаючими силами німців під Зборовом.

Як підданим австро-венгерським, грозе їм польовий суд: розстріл або шибениця.

Утікаючи перед німцями і австрійцями, чехи, сковані міцною дисципліною під командою капітана Чеченка, мали і мають замір їхать на Далекий Схід, а звідтіль пробратись до Франції чи Америки.

Червоні пообіщали їм вільний проїзд і поміч під умовою, що задержать німців під Ромоданом на 12 годин.

Перед нашою атакою зорієнтувались, що мають проти себе не німців. Атаки не прийняли і почали одходить.

Болбочан всіх одпустив.

Купуючи право проїзду через Сибір, чехи завдали страт нам і самі понесли. Більше з нами не спотикались.

В Ромодані приїхав до 2-го Запорозького пішого полку уповажнений комісар інженер-залізничник Макаренко, котрий мав завданням організувать адміністрацію в звільнених містах. Макаренки, три брати, мали поважний вплив серед залізничників і належали до партії самостійників.

Весь пізніший час до червня Макаренко перебував при штабі Болбочана.