Розділ «В службі Батьківщині»

Відділ Муравйова міг буть поконаним, та головне лихо насувалось з південного заходу.

З фронту знявся 2-й корпус гвардії і під проводом зручної агітаторки Євгенії Бош пройшов серед пожарів і грабунку Поділля, керуючись через Волинь на Київ.

Це була поважна сила, добре озброєна, їй треба було стать на дорозі і в Київ не пустить.

Не можна допустить на Київ і інших військових потягів через Коростень. Треба було росіян керувать на Овруч, а для цього взять під контроль залізницю Бердичів-Житомир-Коростень.

Поважним зміцненням загону було долучення кінного відділу в 300 шабель під командою полковника Петрова.

Людність ставилась до нас з великою прихильністю і зичливістю, бачучи оборонців од самовільних ватаг. Нам це додавало віри в свою правду.

Велику поміч несли нам залізничники в керуванні потягів та розвідкою.

Загін розділився: 1 — й курінь скерувався на Бердичів, 2-й — на Житомир, кіннота — на Новоград-Волинський.

Під Житомиром треба було вступить в бій з поважними силами червоній, посідаючих численну артилерію.

Треба підкреслить упорність і непогану прицільність противника. Це не ті, які були під Крутами. Бились добре.

Не могли, одначе, рівнятись їхні артилеристи з Лощенком, Алмазовим, Дегтяренком і Чубенком. В трьохгодинній канонаді розбили вони батареї противника, а уміле спокійне керування боєм змусило червоних одійти на Коростень в численних потягах. Слідом вислано 1 і 2 сотню з батареєю обсадить Коростень. Наші страти виносили убитими 6, ранено коло 20. Здобуто велику кількість зброї, амуніції, цілу 4-гарматну батарею. Влились охотниками понад 200 добрих вояків.

В Коростені затримано славну колись боєвістю 4-ту Фінляндську дивізію, котра керувалась на Київ. Не чинячи нікому кривди, одібрано фінляндцям кілька тисяч рушниць з амуніцією, багато тяжких і ручних кулеметів.

Знову долучилась пара сотень, решта їхала додому. А були перемучені, пригноблені, потребували одпочинку і спокою.

На станції скуплено багато вагонів і паровозів. В містах перебування частин загону організовано адміністрацію, міліцію, почалась наладжуваться спокійніша атмосфера.

Отримано наказ вертатись в Житомир потягом.

Тут застала новина великої ваги. Українську Народну Республіку признали незалежною державою Германія, Австро-Венгрія, Турція і Болгарія. Підписано спокій, усталено границі. Німеччина і Австро-Венгрія мають дать військову силу для усталення на Україні спокою.

Маємо їхать на Київ через Фастів потягами всім загоном.

Маємо тепер правдивий бронепотяг з двома гарматами, десятком кулеметів і сотнею вибраного десанту.

Тепер на певний час війна буде вестись вздовж залізниць. Од залізничників стає відомим, що близько німці, стараємось в Київ увійти першими.

В'їжджаючи на станцію, несподівано бачим німецькі і гайдамацькі пости! На день раніше прийшли з боку Коростеня.