Розділ «Військова служба»

Сірко мав той самий вираз очей, так само закреслене лице, розумне і рішуче. Тільки менші вуса, без шапки, в мундирі. Знову ніс інший, м'ясистий, "огірком".

Про Драгомирова тоді говорилось і в моїй школі як про широко освічену людину, теоретика-стратега, героя турецької війни 1877–1878 рр. Будучи командиром дивізії, він під огнем переправив дивізію через Дунай, коло зимниці, з перілим ешелоном сам переправився, закріпився, а по скупченні всіх полків заатакував турецькі укріплення, заволодів ними і цим забезпечив переправу всієї армії.

Та переправа, виконана мистецько, дала Драгомирові Георгія на шию, а коштувала тяжкого поранення ноги.

За цей же чин 7-й Харківський саперний батальйон дістав найвищу нагороду — Георгієвське знам'я. То він перевозив дивізію Драгомірова! Мені прийшлось нести варту в поміщенні, де знаходився грошевий ящик і зберігалось те знам'я з написом. Тому пам'ятаю і місцевість.

Курінний пашківців — це полковник Михайлов. Учений артилерист під впливом українського театру Кропивницького цілком зукраїнізувався, став покровителем-опікуном студіюючої української молоді, незалежний матеріально, не одному поміг.

На картині з-за батька виглядає його 12-13-літній синок. Запорожець-вели- кан з перев'язаною головою — артист, а кремезний дід в червонім жупані, що так щиро сміється, — то професор Художньої академії. Це про запорожців.

Друга, не менше знаменита картина Рєпіна, — "Бурлаки на Волзі". Одинадцять людей, обірваних, різного віку, впряжені, як скотина в шлейки, тягнуть канатом проти течії берлину.

Тут не засміється ціхто! Люди тяжко працюють, каторжний труд. Обличчя того, котрий на першім плані, лагідне, розумне, виражає улеглість долі. Чується, що ця людина бачила кращі часи.

Решта облич без виразу. Живеться їм сьогоднішним днем. Тілько молоденький бурлака виражає протест тим, що тільки робе вид, ніби тягне. Випростований, далеко посилає погляд. Може, побаче кращу долю? Цей образ будить сумління, викликає гнів, показує, як далеко одстала Росія од культурних народів. Понад сотню літ в Голландії, приміром, коні виконують працю бурлаків. Так само робиться в західних державах давно.

Понесе Волга в море багато води, поки начнем іншим способом тягти берлини. На Дніпрі чогось такого не бачив!

"Покорення Сибірі Єрмаком" Сурикова. Кількасот донських козаків найняли багаті купці Строганові, щоб заставили півдиких, вільних людей признать над собою чужу незнану владу і платить цій владі подать.

Цікаво, що між бородатими донцями на першім човні сидить при кормі

Маси сибіряків стріляють з луків, а не знають ще огневої зброї. Єрмака видно вже в царській кольчузі і шлемі, під знаменем.

Тут він не розбійник з Волги, не купецький наемник, а князь Сибірський, підбиває нові краї під царську руку.

Чудовий портрет мого улюбленого Шишкіна, праця Крамського. Дивиться в очі хороша людина, з добрими очима, лагідним свійським лицем. А тут його образ — "Корабельная роща". Високі прямі сосни, між ними пробивається струмок-річечка з пісковими берегами. Пора під полудень, проміння падають з правого боку. Здається, віти хитаються, а ніс чує запах живиці. Яка виразистість і краса!

"Вечір на Україні" Куїнджі, раніше писав про нього. Це чарівник. Змушує щораз вернутись до свого чуда.

В дикій, безлюдній країні під вечір байковий богатир-вояк старається прочитать старинний напис на високім, покритім мохом камені. З трудом прочитує таємничі слова: "Направо поїхать — багатому буть, наліво поїхать — жонатому буть, прямо поїхать — убитому буть… Л

Довгогривий кінь видимо стривожений. В траві — рештки кісток людських і кінських. Низько летить чорний ворон — віща птиця. Видається: між сірими великими каміннями блимають огники. Витязь похилив списа, думає, яку дорогу вибрать? Це Васнецова "Витязь на розпутті". Все в цій картині загадкове і таємниче. Викликає тривогу, а одночасно хочеться, щоб вибрав витязь властиву дорогу і не згинув.

"Богатир" Врубеля. Картина-фантазія, хвилює, змушує переноситись думкою в країну казкової неспотиканої краси. Богатир тяжко озброєний, небувалої ширини рамен, сидить на коні-звірові з апокаліпсу.

Дивиться вдаль. Од коня і їздця б'є нелюдська несокрушима сила. В небі криваво-огненне світло падає на дерева. На землі пнуться мхи, ніби з-перед десятків чи сотень віків.