Розділ «Військова служба»

Спомини запорожця

Поляк з походження, з підупалої шляхти, не маючи можності учитись далі, по закінченні гімназії за порадою поступив в військову інженерську школу три роки назад. Не збирається на цім остановляться, а готовиться до вступлення в воєнно-інженерну академію. Тепер весь вільний час оддає на вдосконалення німецької мови. Знання німецької, англійської чи французької — головна умова.

В військовій школі наука, обмундирування, дуже добре утримання ні гроша не коштує, а коли учень-юнкер дістане звання портупей-юнкера, дістається 5 рублів на дрібні розходи. Кінчається школа — дістається ступінь підпоручика. Це уже дає передусім положеніє, по-друге, можливості такі: хто хоче посвятиться військовій службі, дістає чини, може йти до академії на два роки, закінчить вищу освіту.

Воєнний інженер ціниться дуже високо і одповідно оплачується.

Офіцер інженерних військ має більше поважання, ніж піхотний чи кавалерійський.

Не захоче остаться в армії — дістає звання місцевого інженера. Може буть скажім, повітовим архітектором, керувать роботами. Кусок хліба фахова людина має запевнений. А вже добуде фах, хоче чи не хоче!

"Мій совіт: розважить і йти в Миколаївську воєнно-інженерну школу, і то — рішаться скоріше, класи кінчаються.

Додам ще те, чого не знаєте: маєте в собі заложену військову жилку, з Вас вийшов би добрий офіцер інженерних військ. А що будете прийняті — ручаюсь!"

Ще трохи посидів поручик, попрощався і пішов. Клина забив глибоко і міцно!

Рада непогана, я ще зовсім молодий. Чую, що і Андрієві упередження слабіють. Військовість — це не тілько знаряддя утиску в руках уряду: тут можна добути поважні знання, добуть і вищу освіту. Скоро, діставши високу оціну, скінчив класи, дістав звання молодшого унтер-офіцера і три дні одпуску.

Військова школа. Столиця

З'явився додому в славі і почоті. В такім короткім часі дістать унтера — річ з одного боку дуже приємна, з другого — клопітлива. Андрій дуже підозріло поглядає на мої погони. Пом'ягчав, коли розказував докладно, чому научився в класах.

Не хватило одваги признатись, що прохання про прийняття до військової школи уже пішло через командира батальйону по призначенню.

Відповідь прийшла скоро. Вступний іспит вийшов добре. Став таким чином молодшим портупей-юнкером 2-ї роти Миколаївського воєнного інженерного училища і оддєльонним в II взводі.

Тут не саперний батальйон, не казарми і не класи! Тут розкіш, повага, життя на високім рівні! Мрамор, бронза, дорога стильова мебель, килими, квіти, дорогоцінні картини, ідеальна чистота, життя зложене з стислістю хронометра. Дисципліна тверда, розумна. Обмундирования скромно-нарядне, чоботи хромові. Все на міру зроблено першорядними фахівцями.

Школа міститься в класично збудованім палаці, що зветься Інженерний замок, а раніше — Михайлівський двірець по імені б. властителя великого князя.

Тут колись був задавлений цар Павел І, а його дух тинявся по замку та лякав по ночах юнкерів, повнячих варту в великих залах.

Про дух Павла І ходили легенди. Передавались з курсу на курс, може, і привижались вразливим нервовим хлопцям.

Кормили юнкерів дуже добре і смачно, до столу сідалось чотири рази. День проходив так: в 6-й годині всі на ногах, ліжка заслані, інспекція і братство летить митись. 6.15. - гімнастика до 6.30. Сніданок: чай, булка з маслом і сиром або шинкою, балероном чи ковбасою. Од 7.00. до 10.00. - лекції. 10.00. - 10.15. - друге снідання, потім практичні вправи або наука кінної їзди на манежі: раз перед обідом, раз після обіду — два рази на тиждень. 12.00. - 13.30. - обід і одпочинок. Знову лекції. На обід давалось три дання, хто мав апетит — діставав додаток.

Процес іди одбувався під пильним гострим оком службових офіцерів. їх уваги дотичились каждої дрібниці, були ввічливо-іронічні, і не один молодець од них червонів. Як сидіть, уживать і держать ложку, ніж, вилку. Як навіть хліб їсти, щоб не падали кришинки.

Професори-лектори — академіки з вищою освітою в віці 40–60 літ. Кілька лекцій мали професори політехнічного чи путейського інститутів. Пам'ятаю їх прізвища — Кривошеїн і Карташов.

Ці лекції будівництва і витривалості матеріалів будівельних були дуже цікаві, багаті змістом, слухались з приємністю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 5. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи